Подарунки на хрестини: золоті чи ті, що потрібні для дитини? Блог Лесі Кічури

Днями вичитувала у мамських групах про книжкові полиці для малечі, бо саме зараз маємо потребу поскладати усі наші набуті книжки до ошатної переносної міні книгарні. Оком зачепилася за тему подарунка на хрестини і зависла на дві години.

Прочитавши з десяток коментарів, я зрозуміла, що наші матусі спроможні розвести срач в мережі з будь-якого питання, зокрема, якщо автор публікації має думку, відмінну від їхньої. 

Бо ж здавна прийнято, що на хрестини хресні купують одяг для дитини та крижму. В деяких регіонах купують навіть по дві крижми, – хресний та хресна по одній. Хоча її подальшого використання я таки не бачу, але то моя особиста думка. Десь-колись дитину можна нею вкрити у візку та й на тому парада. 

А щодо головного подарунка від хресних батьків – то тут уже почалися словесні баталії, неначе на полі бою.

Половина коментаторів дотримувалася тієї думки, що обоє хресних мають неодмінно подарувати щось із золота. За їхніми словами хрестик, бо ж хрестини, єднання з Христом – то дуже доречно та символічно.

Якась мама на цей коментар написала добрячий шмат тлумачення зі словами: "У мене 4 дітей. І вдома 4 золоті хрестики, які я не даю дітям, бо можуть загубити, отримають їх ймовірно аж на 18-річчя, щоб знали їм ціну. Але на всілякі дитячі іграшки, одежинки, розвивальні штуки мені потрібно шукати кошти з сімейного бюджету. І щоразу, коли мені йдеться всоте негайно знайти вільну тисячу гривень, я відразу згадую ті золоті хрестики, які лежнем лежать поміж прикрас, а їхня вартість могла б хоча частково перекрила необхідні витрати, які так конче потрібні для дітей".

Інша матуся так само доводила думку, що найкраще подарувати гроші. Бо ж мама сама знає, що краще для її малечі і неодмінно використає "гроші за призначенням". 

Але ось тут вона дуже помилилася, бо формулювання «гроші за призначенням» стали оскомою вже для наступного десятка учасниць, де кожна доводила: "Та в житті мама кошти, які подарували на хрестини, не витратить на дитину, – щось там дрібненьке купить, а все решта для себе…".

Була ще одна когорта європеїзованих матусь, які з французьким шармом і американським апломбом доводили, що нам давно варто було б перейняти досвід західного світу і просто запитувати: "Що вам краще подарувати? Прошу мені запропонувати три речі на вибір".

Хоча й тут з’явилися такі, які засуджували, як це так – замовляти подарунок не годиться, не етично, меркантильно, немає ефекту несподіванки…

Може й справді – ефекту несподіванки немає. Зате практично! Хочу сказати вам, як мама трійні!!! А головне – немає ефекту прикрої несподіванки – "не підійшло", "вже є", "не підходить за кольором"…

Так, у мене троє діток, і ви розумієте, що значна частина одягу для малечі дісталася зі старших у спадок. Що візок і колиска у нас вже були, а от всіляких розвивальних штучок та забавок нам бракувало. Тож своїм кумам та родичам я сміливо завжди говорила: "Нам потрібні штовханці, бізікуб, або ж заколисуючий центр. Ось тут на сайті, я вже знайшла, приблизний вибір, перелік цін та асортимент, – виберете, що вам пасуватиме за фінансовими можливостями".

Так я убезпечила себе від 5-тьох майже однакових костюмів на літо, 7 сведриків з оленями, 4 панамок та 3 пар однакових сандаликів.

Зате у сина були круті штовханці – ні-ні, в жодному разі не за всі гроші, просто такі, які забавляють дитину вже понад шість місяців, і з ними він таки навчився ходити. Зараз малюк бавиться бізікубом, ось уже рік як бавиться, розвиває навички із сортування фігурок, засуванням блискавки, відчиняння дверцяток.

А міг би ж просто знати, що десь у "закромах" лежить його золота прикраса і чекає до повноліття. Але ж ніт!

До речі, на хрестини я теж делікатно запитала всіх своїх, чи можу висловити побажання щодо дарунків. Знаєте, всі зрозуміли і навіть цьому зраділи. Бо не треба сушити голову й врешті купити якусь зайву річ. А так можна отримати підказку і навіть посилання на сайт чи крамницю, де з асортименту зручно обрати те, що треба для малечі.

Про авторку. Леся Кічура – українська казкарка, письменниця, кандидатка наук з соціальних комунікацій, провідна редакторка Національного драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.