Після влучання ракети світла в Новому Роздолі не було три доби. Маємо бути готові до такого взимку, – Ярина Яценко

Новий Розділ – одне з міст Львівщини, про яке згадують у новинах на початку майже кожного опалювального сезону через проблеми з місцевою ТЕЦ. Майже 90% жителів міста мають централізоване опалення, і нині це є найбільшим головним болем голови Новороздільської громади Ярини Яценко. Адже якщо електроенергії не буде тривалий час, ТЕЦ працювати не зможе. Про це Ярина Яценко розповіла в інтерв'ю "Еспресо.Захід".  

Пані Ярино, чи готується Новий Розділ до можливого блекауту, коли електроенергії може бути не кілька годин, а тиждень чи два?

Звичайно. Насамперед ми готуємо пункти обігріву, або, як їх називають, пункти незламності. Найбільші пункти будуть у новороздільській лікарні та у приміщенні початкової школи, де зараз навчання не проводиться. Генератори там є, є гармати для обігріву. Лікарня в нас має індивідуальне опалення. Цього року нам вдалось втілити проєкт і лікарня перейшла на опалення пелетами, тож не залежить від центрального теплопостачання. Окрім того, у нас будуть пунктами обігріву приміщення ДСНС, а також приміщення шкіл та садочків у селах громади. Чому в селах? Бо там є пічне або газове опалення, а в місті в усіх школах та садках опалення централізоване, тому там ми не зможемо забезпечити тепло. 

Насправді ці пункти обігріву у селах – не бозна-де, вони у межах пішої доступності. Якщо світла не буде довго, ми плануємо  відвозити у ці пункти певні категорії людей. Наприклад, в одну зі шкіл – самотніх літніх людей, які малорухомі. В іншу – тільки матерів з дітьми. Так буде їх простіше обслуговувати, забезпечити харчуванням.  Зараз триває процес закупівлі додаткових генераторів, щоб повністю бути готовими до тривалого відключення електрики.

Ідея назвати пункти обігріву Пунктами незламності, надійшла з Офісу президента. А чи надали на них бодай часткове фінансування з державного чи обласного бюджету?

Наразі ми організовуємо усе виключно коштами громади та благодійників, які нам допомогли з генераторами та іншими речами.

Скільки такі пункти коштують громаді?

Остаточну цифру не можу назвати, бо ми ще не до кінця провели усі закупівлі, але сума вимірюється мільйонами гривень. Лише один генератор для лікарні – півтора мільйона гривень. А Пунктів незламності у нас буде одинадцять. Так, усі решта генераторів не такі потужні, тож дешевші, частину дали нам благодійники. Але це йдеться лише про організацію Пунктів незламності. Кошти потрібні також для того, аби вони функціонували, адже якщо не буде світла та тепла тиждень, то людей треба буде харчувати. Зрештою, потрібне пальне для генераторів.

У Новому Роздолі багато багатоповерхівок. Що буде з системою опалення, якщо блекаут настане посеред зими, коли надворі мороз?

У нас є ТЕЦ, яка працює на газі, але все одно без електрики вона працювати не буде. Для нас це дуже великий ризик, бо 90% населення мають централізоване опалення. Розглядаємо варіант, що декілька днів не буде електроенергії, а отже, й тепла посеред зими. Ми провели кілька нарад, навчань, аби усі –  і керівники комунальних господарств, і керівники ОСББ – розуміли, що робити у таких випадках. Має бути чітке розуміння,  хто спустить воду з системи, скільки часу у них на це є, як саме це має відбуватись. 

А як буде організоване водопостачання та постачання продуктів під час блекауту?

Ми маємо трохи матеріального резерву. Можливо, не на тривалий час, але на перші дні точно дамо собі раду. У нас є централізований водозабір. Вони завжди тримають критично повний резервуар води. За відсутності електрики це дає можливість хоча б кілька годин подавати воду в систему самоплином. У нас дев’ятиповерхівки, то до останніх поверхів вона, на жаль, не дійде, але на перших поверхах люди зможуть набирати. На декілька днів її вистачить. Маємо також угоду на довезення води. Але у нас в місті є свої водозабори, тому дуже великої проблеми з водою не мало б бути. 

Багато підприємців уже закупили собі генератори, поставили невеличкі твердопаливні котли. Тобто вони вже побачили, де є проблеми, шукають шляхи їх вирішення і навіть готові нам допомагати з обігрівом. Зокрема, наші підприємства сказали, що можуть організувати обігрів для своїх працівників та їхніх сімей. Це орієнтовно тисяча людей. 

А скільки загалом людей живе в Новому Роздолі? 

У громаді живе 38 тисяч осіб – 28 у місті, та ще десять у селах. У селах проблем менше, бо люди мають пічне опалення, криниці. В ОСББ так само як у Львові, ставлять буржуйки, щоб можна було обігріти хоча б частину людей. У нашому місті зараз проживає приблизно 2400 переселенців, і я вважаю, що про них треба подбати насамперед. Велика частина мешканців Нового Роздолу мають куди поїхати: мають родичів чи знайомих у селах, де можна якийсь час перебути, хоча частина таки залишиться.  А для переселенців ми – остання надія. Їм немає куди їхати.

Яким чином плануєте розв'язувати проблему зі зв'язком, адже коли немає електрики, переважно "лягає" мобільний зв’язок та інтернет, не працює навіть система оповіщення? Чи є у місті пункт зі старлінком?

Старлінка у нас, на жаль, немає. І на жаль, уже маємо досвід, як це, коли в місті немає ані електрики, ані зв’язку.  Коли у нас впала ракета, світла три дні не було зовсім, а потім ще тиждень було електропостачання в обмеженому режимі. Енергетики працювали тут цілодобово. Я вважаю, що вони зробили все дуже швидко при такій аварії, яка була. Нам вдалось перепідключитись до інших станцій, а сам ремонт тривав значно довше. Але цей випадок дав розуміння, які в нас слабкі місця і чого можна очікувати, якщо електрики не буде тривалий час. 

Після цього випадку ми зверталися до мобільних операторів, щоб вони поставили генератори на своїх станціях. Маємо надію, що хоча б частково зв’язок буде. Щодо підзарядки телефонів, то ми тоді просто ставили по місту невеликі генератори та оголошували точки, і люди ставали в чергу й заряджали телефони. 

На щастя, у нас компактне місто. Коли не було зв’язку, то про тривогу та відбій тривоги попереджали через гучномовці, встановлені на автомобілі. Іншого способу наразі немає.

Дуже важливо наперед розуміти, як буде відбуватись логістика та комунікація, коли немає зв’язку. Усі наші голови ОСББ, керівники підприємств критичної інфраструктури знають час і місце, де треба зібратись у випадку, якщо немає світла і зв’язку, хто буде посильними. Умовно кажучи, усі вони знають, що у випадку надзвичайної ситуації вони мають за стільки-то часу зібратись у визначеному місці.  

• Наприкінці червня на одному з російських телеканалів запустили сюжет, в якому пропагандисти "пояснювали", чому варто завдати удару по Новому Роздолі на Львівщині.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.