Про важливу віху української історії розповідає "Еспресо.Захід".
Зібрані з ініціативи українських діячів Галичини збори проголосили створення українського військового товариства "Січові стрільці". Отаманом того ж дня обрали знаного адвоката і пластуна Володимира Старосольського – він був одним із засновників та ідеологів товариства, а разом із ним і Дмитро Вітовський. Також до засновників належав український громадський, спортивний та військовий діяч, професор Іван Боберський.
Читайте також: Божественна краса у буденному: Олексі Новаківському – 151
Доволі швидко сформувались усі важливі для товариства елементи, зокрема стрілецькі чоти, сотні, курені та фахові офіцерські школи. Загалом було створено близько 50 товариств Січових стрільців. Ба більше, фактично одразу вони придбали 100 карабінів. А всі навчання проводили у передмістях Львова.
Серед вихованок товариства була й Олена Степанів, яка вже 25 січня 1914 року очолила Жіночу чоту. До неї входили 33 воячки і вони стали фактично першим жіночим підрозділом у Європі, а Олена Степанів, Софія Галечко та Анна Дмитерко – першими жінками у світі, які отримали офіцерські звання на військовій службі.
Станом на 1914 рік товариств Січових Стрільців на Галичині діяло вже 94. Після початку Першої світової війни, 6 серпня 1914 року, Головна Українська Рада проголосила маніфест про створення у складі австро-угорської армії українського добровольчого легіону – Українські Січові Стрільці (УСС). Та закликала доєднуватися до них. Формування УСС мало відбуватися силами добровольців, які не були мобілізовані до австрійського війська.
На заклик відгукнулися 28 тисяч добровольців, але на збірку УСС у Стрию зійшлися лише 10 тисяч, оскільки деякі повіти Галичини були вже захоплені російською армією. Проте із тих, хто прийшов, австрійська влада відібрала тільки 2 500 стрільців, яких поділили на 10 сотень по 250 стрільців. Згодом вони вирушили на вишкіл до Закарпаття.
Важливим фактом є те, що Січові Стрільці давали клятву слугувати саме українському народові.