Понад 300 осіб очікують на трансплантації органів у Білорусі, вже проплачені Україною. Але те, що операції оплатили, не означає, що вони відбудуться.
Про це у коментарі для Еспресо.Захід зазначив Юрій Андрєєв - голова громадської організації "Національний рух за трансплантацію".
Українці, які чекають на трансплантацію органів у Білорусі, можуть постраждати через геополітичну ситуацію, що склалася внаслідок інциденту з затриманням опозиціонера Романа Протасевича. Минулого тижня Україна припинила авіаційне сполучення з Білоруссю, що, ймовірно, може ускладнити добирання пацієнтів на лікування.
Пацієнти вже стали заручниками, адже без авіасполучення швидко дістатись до Білорусі, коли треба терміново приїхати, не завжди є можливість.
Щоби наші громадяни не стали заручниками ситуації, українським чиновникам варто про це подбати вже зараз, бо скоро може припинитись і економічна співпраця з північними сусідами. Зрештою частково пацієнти вже стали заручниками, адже без авіасполучення швидко дістатись до Білорусі, коли треба терміново приїхати, не завжди є можливість, - розповів Юрій Андрєєв.
"Шкода, але на важкохворих пацієнтах, які потребують лікування за кордоном вже попіарилися всі, хто тільки міг. Політики, чиновники, міністри - всі займаються популізмом. А це повторення історії, яка трапилась в Індії декілька років тому, коли там припинили робити пересадки нашим громадянам. Чиновники дорозбирались до того, що за останні два з половиною роки з Індії замість живих трансплантованих людей, як це було раніше, пересадку зробили лише одній дівчині, а ще шість (половина з яких діти) живими додому не повернулись – вони просто не дочекалися на пересадку. Залишилась на той час Білорусь, але на нині і з Білоруссю нічого незрозуміло. Перше - закрили авіасполучення, а що буде завтра ми не знаємо. Я гадаю, треба готуватись до найгіршого. Припиниться будь-яке сполучення і економічні відносини. Тоді, якщо ми з Білоруссю розірвемо всі стосунки, може статись таке, що наші пацієнти, операції яких вже оплачені Україною, не отримають жодної послуги".
Операції з пересадок, які українці запланували зробити в Білорусі, можна було би виконати і на батьківщині. Бо на листи очікування пацієнти можуть ставати і тут, і за кордоном.
Чекали на цю пересадку дуже довго. На листі очікування були і в Білорусі, і в Україні з 2018 року, але не було донорів.
46-річного львів'янина Василя Висп'янського, який очікував на пересадку нирки в Білорусі, прооперували декілька днів тому у Львові. Сталося це несподівано для нього самого. Дружина Ольга Креденець розповідає, що чекали на цю пересадку дуже довго. На листі очікування були і в Білорусі, і в Україні з 2018 року, але не було донорів.
"Почалось все з того, що чоловік захворів у 2007 році звичайною ангіною, яка дала ускладнення на нирки. Після цього наче одужав, але хвороба дала про себе знати вже за декілька років. Справа дійшла до хронічної ниркової недостатності. ".
Останнім часом сім’я жила виключно думками про майбутню пересадку, чекаючи дзвінка чи то з української, чи то з білоруської лікарні.
"Кожного разу, коли дзвонив телефон, я думала, що це вже дзвонять на трансплантацію. Нам все рівно було, хто подзвонить.
Позавчора ввечері я була на роботі. 20.20 зателефонував мій чоловік і сказав, щоб ми їхали в лікарню, бо повідомили про те, що є орган. Я вскочила в машину і за годину ми вже були у лікарняній палаті. Україна за операцію в Білорусі оплатила 65 тисяч доларів. тут ми вже не платили нічого".
Якщо такі ситуації стаються, коли українських громадян оперують в Україні, а кошти проплачені за кордоном, як у цьому випадку з Білоруссю, то українське МОЗ має слідкувати аби ці гроші повернули в Україну. Андрєєв розповідає, що має сумнів чи МОЗ добросовісно робить аудит цих коштів.
"Нашій владі треба провести перемовини з Білоруссю для того, щоби отримати гарантії, що кошти українців не будуть заморожені на рахунках, а будуть точно використані на пересадки. Другий пункт - Білорусь має повернути гроші, які не можуть бути використані (це якщо пацієнт не дочекався пересадки, або є інша на це причина). Тобто треба провести повний аудит оплачених пацієнтів.
Свого часу майже чотирьом сотням пацієнтів оплатили трансплантацію. Зробила це або Україна за бюджетні кошти, або самі люди оплатили цю операцію в Білорусі. Зараз усі чекають. Я боюсь того, що наші пацієнти і операції не отримують, і гроші будуть заморожені", - пояснює Андрєєв.
У МОЗ переконують, що кошти повернуть і мають для цього розроблені необхідні механізми, - розповідає директор Директорату високотехнологічної допомоги та інновації МОЗ України Василь Стрілка.
"Станом на нині 19 українців перебувають у лікувальних закладах Білорусі. Минулого тижня було 26, семеро - уже повернулись в Україну. Вони здебільшого повертаються автомобільним транспортом. За кожного українця держава заплатила приблизно 66-67 тисяч доларів (за трансплантацію нирки)".
У МОЗ кажуть, що зараз приблизно 1 мільярд гривень лежить на рахунках білоруських клінік, оплачені за українських пацієнтів. На нині 342 пацієнти у листку очікування.
Кошти повертають у трьох випадках: якщо людина відмовилась від лікування у Білорусі, якщо людина прооперована в Україні, або у випадку смерті.
"Деякі з них чекають на трансплантацію з 2016 року. Тут швидше питання не грошей, а донорського органу. Стосовно повернення коштів, то їх повертають у трьох випадках: якщо людина відмовилась від лікування у Білорусі, якщо людина прооперована в Україні, або у випадку смерті. Цього року жодного українця на трансплантацію нирки не відправили, бо такі операції проводять в Україні. і кошти будуть повернуті.
Я не знаю які геополітичні зміни мають статись, щоб кошти не повернули. Справді авіасполучення припинене, але все решта функціонує", - розповідає Стрілка.
Юрій Андреєв каже, що по деяких операціях альтернативи Білорусі нема. Лише там роблять окремі види пересадок, такі як кістковий мозок чи легені. Але, якби тут почали активніше впроваджувати систему трансплантології, то можна досягнути рівня, коли на лікування їздили б і до нас.
"Треба в Україні надавати таку медичну допомогу. в Україні, в 3-4 рази дешевше буде виконувати такі операції. Є люди, які чекають на трансплантацію нирки 5, а то й 7 років. Орган має співпадати по багатьох параметрах. Білоруси в першу чергу беруть своїх на трансплантацію, а лише тоді - іноземців. Зараз роблять в Україні 30-40 трансплантацій щороку. Це ще не прогрес, як деякі політики запевняють, але все ж початок. Уже зараз Україна не оплачує ті види трансплантацій, які роблять в Україні, але є операції, які були оплачені ще 4-7 років тому.
Тоді (якщо людина, яка стояла в черзі там, а зробила операцію тут) білоруси мали б повернути в Україну ці кошти. Я хвилююсь не лише за пацієнтів, але й за гроші, бо я цим людям допомагав їх збирати і знаю, як важко їх збирати. У білоруських клініках лежить понад мільярд українських гривень".
Андрєєв вважає, що українці можуть і вдома робити такі операції, але не всі лікарні мають апарати, які діагностують смерть мозку. Він наголошує, що це - перший етап до трансплантації.
"Якщо немає констатації смерті мозку, то не буде органів. У нас є лікарі, які вміють пересаджувати органи, але немає органів. А щоб були органи, має бути діагностована смерть мозку. Багато закладів не мають обладнання для цього.
У нас є багато центрів трансплантації, в тому числі у Львові, там роблять трансплантації".
Однак поки що всіх видів пересадок у Львові не роблять. Такі трансплантації як пересадка легенів чи підшлункова, є дуже складними і потребують спеціального обладнання, - пояснює Олег Самчук.
"За останній тиждень пересадили два серця і чотири нирки. Всі види пересадок ще не робимо, але робимо найбільшу можливу кількість в Україні - це нирки, серця, печінку. Легені і підшлункова можливі, втім це надважкі операції, яких і в світі роблять мало.
В Україні пересадку легенів ще ніхто не робив. Це - найскладніша операція. А от у Білорусі їх роблять 30 за рік, в Польщі - 40. Ми до такої операції готуємось, але вона дуже складна. Є і технічна складність, і саме приживання органу, і ризики відторгнення великі. Також складна хірургічна техніка. Таке оперативне втручання складне по всіх параметрах - і для пацієнта, і для лікарів" , - підсумував Самчук.
Коли саме у Львові будуть робити такі складні операції, як легені чи кістковий мозок - прогнозувати не беруться.
Коли саме у Львові будуть робити такі складні операції, як легені чи кістковий мозок - прогнозувати не беруться.
"Не можу говорити наперед. зробили серця і відповідаємо за цю роботу, так само з нирками. Про все решта повідомимо".
Довідково.
Щороку в Україні приблизно 5 тисяч людей потребують пересадки органів чи тканин. Зараз на трансплантацію очікують близько 400 осіб.
У 2021 році в Україні трансплантовано вже сім сердець. Майже сотня загалом всіх трасплантацій цього року.
Нагадаємо, у Україні на цей рік на трансплантацію виділено 500 мільйонів гривень.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.