Обігрівачів недостатньо. Як містам підготуватись до екстремальної зими
Кожен населений пункт має розробити план, як діяти на випадок, якщо не буде централізованого опалення, газу чи електрики
Про це в коментарі "Еспресо.Захід" заявив виконавчий директор Асоціації енергоефективності міст України Святослав Павлюк.
Майбутній опалювальний сезон буде найскладнішим в історії України. І найбільшою загрозою є не стільки дефіцит газу та електрики, а те, що Росія може атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури, ставлячи міста на межу виживання, вважає Святослав Павлюк.
Якщо зникає електроенергія – зупиняється все
"Ми просимо кожне місто опрацювати свій план енергопостачання на опалювальний сезон. Тобто має бути сценарій на випадок, якщо в місті пропадає якийсь з видів енергії. Наприклад, якщо у вас немає тепла, то що ви робите? Якщо у вас пропадає газ, то що ви робите? Якщо у вас немає електрики, що ви робите з містом, – каже Святослав Павлюк. – Міста мусять мати місця, де збиратимуть людей, і там їх обігрівати. Треба мати там пічки, буржуйки".
Найскладнішою, на думку експерта, є ситуація, коли в населеному пункті зникає електроенергія, адже тоді зупиняється все: від водопостачання до телефонного зв’язку. Тому перш за все міста повинні мати резервні джерела живлення, які можуть працювати тривалий час. Це можуть бути генератори на дизелі чи газі, когенераційні установки на котельнях, автономні сонячні станції тощо.
За словами Святослава Павлюка, колись на ТЕЦ була можливість працювати на мазуті. Тож теплокомуненерго варто відновити мазутне господарство та подбати про запаси мазуту.
Окрім того, містам варто подбати про невеликі модульні котельні. Адже ворогу легше вивести з ладу велику ТЕЦ, аніж десяток дрібних розпорошених модульних котелень. Але зробити це до листопада не вийде, оскільки на виготовлення та монтаж модульної котельні потрібен час і кошти.
"Державна програма енергоефективності провалена з тріском. Деякі міста намагаються це фінансувати, але є урядові обмеження на типи витрат, які міста мають право зараз фінансувати. Інвестиційні програми туди не входять", – каже експерт з енергоефективності.
У найгіршій ситуації – люди з індивідуальним газовим опаленням
Досі індивідуальне опалення квартир вважалось однією з переваг новобудов. Однак під час війни ситуація кардинально змінилася.
"Якщо у вас в будинку є індивідуальні газові колонки в усіх мешканців, то ви є тотально вразливими, тому що такі котли залежать і від електрики, і від газу, – каже Святослав Павлюк. – Я прихильник централізованих систем, загальнобудинкових котлів. Можна поставити котельню з модульними котлами. Це займає час, але буде найбезпечніше".
Найбільша проблема багатоквартирних будинків, – те, що всі рішення треба ухвалювати спільно. Втім скликати збори мешканців і до війни було непросто, а тепер багато людей роз’їхалося, доступу до квартир немає. Зрештою, встановлення тієї ж модульної котельні потребує суттєвих коштів, і мешканці їх просто не зможуть зібрати.
"Якщо у вас є централізоване опалення, маєте максимально підготувати мережу вашого будинку до зими. Якщо у вас немає теплового пункту, а стоїть елеватор, система працюватиме паршиво. Тому, якщо можете, то зберіться і поставте тепловий пункт до початку опалювального сезону. Та це вже на межі нереального. 99% цього не зроблять, – каже Святослав Павлюк.
Він попереджає: навіть за більш-менш стабільної ситуації в місті до будинків подаватимуть менше тепла, ніж торік. Бо газ дорогий і його бракує. Треба бути готовим, що у квартирах буде не 22 градуси, а 17. Тож найпростіше, що можуть зробити мешканці, – позатикати діри.
"Позатикати діри, аби не було вибитих вікон, зачинялись двері у під’їздах. Це найпростіші речі, які більшість уже зробили в останні роки. Але навіть у Львові я часом бачу вибиті вікна. Горища, підвали, все має бути закрите", – каже експерт.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал
- Актуальне
- Важливе