"Еспресо.Захід" розповість вам про сучасні львівські пам’ятники, встановлення яких не обійшлося без скандалів.
Перше місце справедливо належить нещодавно відкритому пам’ятнику сину Моцарта – Францу Ксаверу. Бо стільки розмов про себе до і після встановлення ще не мав честі жодний інший монумент у Львові. Не писав про нього хіба що лінивий. Автор пам'ятника – відомий скульптор, професор Віденської академії мистецтв Себастьян Швайкерт. Він створив такий пам’ятник, який моментально поділив львів’ян на два табори: одні кажуть, що це сучасне мистецтво, а інші кричать, що це знущання і пародія, якої не має бути у Львові, тому навіть збирали підпис на демонтаж цього мистецтва. Але попри запеклу дискусію в соцмержах, два табори, як по святу воду, масово ходять робити селфі на тлі цього цікавого пам’ятника.
Читайте також: "Цікаво було б поєднати в композиції батька з сином", – Маркіян Мальський про пам’ятник Моцарту
Бронзовий Франц Ксавер, наче, з хвилі піни, виринає і постає у символічному диригентському русі, з перебільшеною старовинною бароковою перукою. Перука є символом зв’язку з легендарним батьком, тобто це та відповідальність перед його славою, яку композитор, що майже 30 років прожив у Галичині, все життя відчував, бо жив у тіні свого татуся…
1 листопада 2018 року, до 100-річчя створення ЗУНР, у Львові відкрили відразу два пам’ятники: один коштом області, інший – міста. Тоді точилася неоголошена політична війна між очільником області Олегом Синюткою і мером Львова Андрієм Садовим. ЛОДА та ЛМР доводили, що вони були перші, і їхні конкурси та ідеї щодо пам’ятника є найкращими. Цікаво, що монументи розташовані всього за 400 метрів один від одного, однак кардинально різні.
Місто вирішило зробити невелику відпочинкову площу, посередині якої розмістили скульптуру лева золотистого відтінку, що лізе по каменях, тим самим символізуючи як ЗУНР, так і давню княжу добу.
Натомість область обрала монументальний стиль, де дві руки тягнуться догори і втримують тризуб, який нагадує вогонь… Творці казали, що одна рука означає політичну волю, а друга – мілітарну. Але далеко не всі львів’яни оцінили цей символізм і помпезність. Більшість віддала перевагу "пам’ятнику Садового", який простий, зрозумілий і має корисну річ – відпочинкову зону.
Вісім років тому у Львові відкрили пам’ятник легендарному українському шляхтичеві Юрію-Францу Кульчицькому, який, за переказами, ще в у XVII столітті призвичаїв до кави європейців, зокрема й галичан. Скандал із цим пам’ятником пов'язаний не з самим виглядом, а з процедурою його встановлення. Адже скульптуру Юрію Кульчицькому встановили без попередніх конкурсів та обговорень з громадою, за спонсорські кошти приватного підприємства, яким виступила львівська кавова фабрика "Галка" (вклала в нього 300 тис. грн).
Пам’ятник поспіхом відкрили 2013 року, коли виповнилося 330 років від дня знаменної події – визволення Відня від турків. Саме тоді Юрій Кульчицький забрав майже 300 мішків кави з турецького обозу. Галичанин сам почав готувати ту каву й так навчив європейців її пити. Кавові зерна Кульчицький привіз і у Львів, і відтоді, кажуть, почалася традиція львівської кави.
Пам’ятник королю Данилу Галицькому – один із найвідоміших львівських монументів. Щоправда, самі львів’яни знають його як пам’ятник коню, бо часто кажуть: "Зустрінемося біля коня". Така ситуація пов’язана з тим, що великий кінь Данила виглядає "зірковіше", ніж сам король. А все тому, що на початку цього тисячоліття, до 800-річчя від дня народження Данила Галицького, після конкурсу анонімних робіт було обрано пам’ятник за проєктом творчої групи – скульпторів В.Ярича і Р.Романовича, а також архітектора Я.Чурила. Вже тоді львів’яни нарікали на відсутність конкуренції, бо не було достатньо майстерних і сильних робіт. Тож далеко не всім сподобався цей молодий воїн на реалістичному коні.
Понад те, кажуть, що спершу кінь був настільки реалістичний, що довелося поспіхом його… каструвати. Загалом висота пам’ятника 10 метрів, на його виготовлення пішло 9 тонн бронзи і 60 тонн граніту.
Читайте також: Історик пояснив, чому король Данило може бути похованим у Львові
"Письменник Леопольд фон Захер-Мазох, найвідоміший львів'янин у світі, народився у Львові. Саме він повів Європі про правдиве життя Галичини", – так розповідає про засновника мазохізму компанія, яка відкрила у Львові ресторацію на його честь і, звісно, пам’ятник. Таке провокативне ім’я не обійшлося без скандалу. Висококультурна інтелігенція і духовенство не надто вітали встановлення такого пам’ятника, що мав у собі багато цікавинок. 13 років тому лунали різні закиди про те, що не варто перетворювати культурну столицю України на БДСМ-столицю. Однак, попри застереження, 170-сантиметровий бронзовий пам’ятник гармонійно вписався в колорит львівських вуличок.
Його особливо люблять туристки – через пікантні сюрпризи, які той ховає. На грудях статуї вмонтовано збільшувальне скло, і там можна побачити еротичні картинки… А через ліву кишеню можна залізти у штани письменника і відчути, що ж таке той мазохізм?
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.