
Тернопільський музей поповнився унікальною пам'яткою Першого Святого Причастя, якій понад 100 років
До фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею надійшов винятковий експонат – кольорова літографія "Pamiątka pierwszej Komunii Świętej", виготовлена понад 115 років тому. Йдеться про унікальну пам’ятку Першого Святого Причастя 1910 року
Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею, передає "Еспресо.Захід".
Пам’ятку Першого Святого Причастя 1910 року
"Такий пам’ятний образок вручався дитині після першого Святого Причастя – як духовна реліквія на згадку про важливий етап у християнському житті. Це один із тих зворушливих предметів, які не просто зберігають історію, а промовляють мовою віри, традиції та родинної пам’яті", – розповіли у музеї.
фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей
На літографії зображено євхаристійну сцену: Ісус Христос подає Святе Причастя апостолу, що стоїть на колінах, а навколо – символи Тіла і Крові Христової у вигляді виноградної лози, пшеничних колосків, чаші.
Над центральною композицією – Дух Святий у вигляді голуба з променями благодаті. У нижній частині розміщений один із найдавніших символів християнської віри – монограма Христа. Монограма поєднала перші грецькі літери імені "Христос", вписані у коло – знак вічності – з променями Божественного світла.
фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей
Орнаментальне обрамлення доповнене квітами та рослинними мотивами, що підсилюють урочистість моменту.
фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей
"У нижній частині бачимо рукописний напис польською мовою. Він засвідчує, що Антоніна Явна прийняла Перше Святе Причастя 29 червня 1910 року в парафіяльному костелі села Озеряни (нині – Чортківський район, історична Борщівщина). Зазначено також ім’я духівника", – пояснює завідувачка художньо-рекламного відділу музею Оксана Кульчицька.
фото: Тернопільський обласний краєзнавчий музей
Пам’ятка добре збереглася
Попри поважний вік, пам’ятка збереглася напрочуд добре. Кольори залишилися досить яскравими, без втрат чи тріщин, кажуть у музеї.
Такі образки друкувалися масово в друкарнях Львова, Кракова, Перемишля, Жешува й Відня у першій половині ХХ століття. Вони зберігалися в домівках як частина родинного духовного архіву, нерідко – на стіні чи у молитовнику, кажуть у музеї.
"Образок Антоніни Явної понад століття прикрашав спочатку стіну в її домі. Згодом, як родинна реліквія, був переданий доньці – Стефанії Явній. Сьогодні – це частина музейної збірки, що відкриває перед нами фрагмент духовного світу нашого краю початку ХХ століття", – йдеться у повідомленні.
- У Львові відтворили знищену мозаїку Богдана Сойки "Інформаційний простір".



- Актуальне
- Важливе













