Як Стрий перегнав Львів і став першим містом, де підняли український прапор

"Еспресо.Захід" розповість історію українського прапора, та як стрийська громада змогла переконати комуністичну владу виконати їх вимогу про встановлення синьо-жовтого стягну над міськрадою.

Екскурс в історію українського прапора

Фото: Getty Images

На знаменах війська Київської Русі спершу переважали білий та червоний кольори. Але після хрещення князем Володимиром, почали також використовувати синій та жовтий. У XIII – XIV століттях у військових загонах, що формувалися на території сучасної України з’явилися чотирикутні прапори, у яких поступово переважали синій та жовтий кольори. Хоча у війська Запорізької Січі у пошані був малиновий колір, однак козаки також могли використовувати ці два кольори на своїх знаменах.

Сучасний синьо-жовтий прапор був уперше публічно зафіксований 25 червня 1848 року у Львові, його вивісили над Львівською ратушею під час "Весни народів". Саме після цього випадку синьо-жовтий стяг набув усе більшої популярності в українців.

22 березня 1918 року Центральна Рада проголосила синьо-жовтий стяг державним прапором Української Народної Республіки. Та після поразки у визвольних змаганнях і включення України до складу СРСР використання синьо-жовтого стягу прирівняли до кримінального злочину.

Та з розпадом Радянського Союзу, народи союзних республік почали повертатися до своїх історичних корінь. Перший прецедент публічного підняття українського національного прапора над офіційною радянською установою стався на Львівщині. 14 березня 1990 року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний прапор над будівлею міської ради. А вже 3 квітня синьо-жовтий стяг замайорів над Львівською ратушею, 8 квітня – над Івано-Франківською. Першим містом за межами Галичини став Житомир, де національний стяг офіційно вивісили 13 червня 1990.

24 липня, після прийняття 16 липня Декларації про державний суверенітет України синьо-жовтий стяг був піднятий і біля будівлі Київради. А 24 серпня, після прийняття Акту про Незалежність України до сесійної зали Верховної Ради внесли синьо-жовтий прапор. Однак лише 4 вересня депутати прийняли рішення, що прапор має бути піднятий над будівлею парламенту.

28 січня 1992 року Верховна Рада прийняла постанову про Державний прапор, так в української держави з’явився один з ключових символів за який наші військові продовжують героїчно битися з російськими окупантами.

Як у Стрию наважилися підняти синьо-жовтий стяг

Як розповідає "Націоналістичний портал", вперше питання прапора виникло на засіданні стрийського суспільно-політичного клубу "Аргумент" в червні 1988 року. 21 травня 1989 р. синьо-жовті прапори раптово з’являються під час богослужіння на могилах батьків кардинала Любачівського та на "клумбі", де захороненні жертви НКВД 1941 р.

Наступним етапом в утверджені національного прапора стає червень 1989 р. На Зелені свята дві церковні громади – Успенська і Благовіщенська (правда без священиків) зійшлися у Стрию на розі вулиць Б. Хмельницького та Зеленої і разом вирушили до цвинтаря. Кількатисячну колону прикрашали не тільки церковні хоругви, але й велика кількість синьо-жовтих прапорів. Це був перший масовий вихід стриян з національними прапорами. З цього часу вони є невід’ємними атрибутами на всіх святах, імпрезах, мітингах.

З національними прапорами здійснюється пікетування міському компартії в лютому 1990 р. 11 березня 1990 р. на центральній площі міста зібралася багатотисячна громада. Головне питання, яке постало перед присутніми – встановлення національного прапора над міською радою поруч з державним. Обрана делегація з кількох людей вибрала найкращий прапор з тих, що знаходились на площі й вирушила до міської ради. Проте там їх попросили зачекати до 14 березня, до засідання виконавчого комітету ради, щоб все відбулось не за допомогою сили, бунту, а законним шляхом.

13 березня пройшло засідання Стрийської крайової організації Народного Руху України. Взявши до уваги прийняту на мітингу резолюцію про підняття прапора, вона доручила Б. Ботвину підготувати і посвятити прапор, О. Галицькому – зробити кронштейн (стояк), В. Бичку – забезпечити встановлення прапора. Як пригадує З. Куйбіда, президія Руху (8 чоловік) висловилися за отримання офіційного дозволу на встановлення національного прапора, тобто після підтвердження на позачерговому засіданні виконкому.

Вранці 14 березня міську раду оточила велика кількість людей з міста та району. Голова виконкому І. Матійців розпочав засідання із заявою про те, що у зв’язку з ситуацією, яка склалася в Стрию, на порядок денний виноситься лише одне питання – встановлення українського національного прапора. Запропонував кожному члену виконкому висловити свою громадську позицію та думки, після чого провести голосування.

Перед обговоренням цього питання виступив Ю. Колодяжний, який звернув увагу на те, що ні в якому законі не описано яким має бути національний прапор, а той, який хочуть встановити – це бандерівський націоналістичний прапор. Тому кожен член виконкому повинен усвідомити, які можуть бути для нього наслідки.

М. Мазур висловив думку за прийняття позитивного рішення, щоб не зірвати вибори до місцевих рад і не допустити кровопролиття, та щоб не було соромно перед своїми дітьми і прийдешнім поколінням.

Обговорювалося також питання щодо того, яким чином встановити цей прапор. Одні пропонували встановити його на одному рівні з державним, інші – вище червоно-синього прапора УССР.

Після всіх виступаючих слово взяв Т. Костур, зазначивши, що прийняття такого рішення є юридично незаконним, але як громадянин розуміє необхідність його прийняти для заспокоєння громадськості.

Зачитавши проєкт рішення, голова виконкому поставив його на голосування. Більшість висловилося за підняття прапора. Оригінал протоколу засідання та його рішення не зберігся до наших часів, але його змогли відтворити учасники тієї події:

"Про встановлення національного прапора України. У зв’язку з напруженою суспільно-політичною ситуацією, яка склалася у м. Стрию і на вимогу громадськості міста та з метою недопущення подальшої дестабілізації і зриву виборів до місцевих рад, виконавчий комітет Стрийської міської ради народних депутатів вирішив: встановити на будинку виконкому український національний синьо-жовтий прапор на одному рівні з державним прапором УРСР".

В той час, як Матійців вийшов зачитати рішення перед громадою, М. Мазур разом з представниками від громадськості пішли відчиняти горище і встановлювати прапор. Почесну місію вивісити прапор, освячений в Успенській церкві, виконали: Ботвин Богдан, Бичко Василь, Бойко Олег, Галицький Орест, Дрімайло Роман та Морквич Богдан. Мітинг та його учасники, встановлення прапора були зафіксовані фотографом Едуардом Ушневичем та видані як поштова листівка у 1999 р.

Читайте також: Річниця Львівського псевдособору: як у Львові комуністи скасували УГКЦ