Стежками "Сколівських Бескидів": про ведмедів, які не хочуть спати, віртуальні гори та нову культуру відпочинку

Розмовляємо з директором НПП "Сколівські Бескиди" Василем Приндаком про те, як живе заповідник в умовах аномальної зими та великої війни

Як почуваються мешканці вашого парку цієї зими? Чи всі звірі вже залягли у сплячку і чи не загрожує їм щось зараз?

Нетипова зима вже спостерігається кілька років. Наприклад, два дні тому ми помітили ведмедя, який мав би вже спати в сплячці, але він вештався лісом. Такі ведмеді називаються «шатуни» — вони не залягають у сплячку. Їхній обмін речовин сповільнений, вони повільніші, але тварини дуже чутливо реагують на погодні умови. Через відсутність різкого похолодання вони не пішли у сплячку. Це не дуже добре для ведмедів, але ми намагаємося не втручатися у їхнє життя без потреби.

Ми маємо багато фотопасток, які дозволяють спостерігати за тваринами та аналізувати їхню поведінку. Нещодавно до нас приїжджали польські партнери — ми плануємо спільний проєкт із встановлення телеметричних нашийників на стадо зубрів. Це дозволить відстежувати, куди рухається основне стадо, адже їхня кількість збільшується — зараз у нас понад 50 зубрів.

Минулого року два зубри вийшли за межі парку і були незаконно вбиті на території мисливського господарства. Тому телеметричні нашийники допоможуть спостерігати за рухом стада і зменшити ризик браконьєрства.

фото: Вікіпедія

Розкажіть детальніше про ідею з нашийниками для зубрів. Як ви плануєте їх встановлювати та що це дасть парку на практиці?

Щодо нашийників для зубрів — їх встановлення повністю фінансують поляки. Ми подали заявку до Міністерства екології та на комісію Червоної книги для отримання дозволу, адже перед встановленням зубра потрібно приспати на час процедури. Це спільний проект з науковим супроводом Інституту зоології, який вже давно співпрацює з нами.

Телеметричні нашийники дозволять стежити за рухом зубрів у реальному часі, відстежувати стадо та реагувати на потенційні загрози. Планується встановлювати нашийники, як вони підходитимуть на підгодівлю. Тварину спіймають, одягнуть пристрій, і вона повернеться до свого стада.

Василь Приндак, фото: парк "Сколівські Бескиди"

А як впливає погода на інших тварин, наприклад, оленів та козуль?

 Для них така зима позитивна, бо вона м’яка і кормова база достатня. Тварини добре себе почувають і не потребують додаткової енергії для пошуку їжі.

 Чи підгодовуєте ви тварин?

 Так, ми встановлюємо солонці з технічною сіллю — тварини отримують необхідні мікроелементи. Багато тварин підходять і користуються солонцями. Ще цього року департамент екології Львівської ОВА допоміг закупити корми для зубрів — кукурудзу, пшеницю, буряк і сіль. Таким чином ми підтримуємо стадо взимку.

фото: парк "Сколівські Бескиди"

Чи спостерігаєте ви  зміни в популяції інших видів?

 Так, наприклад, ми помічаємо багато молодої рисі, маленьких рисенят. Спостерігати за ними цікаво — вони грайливі та активні. Загалом, оскільки полювання на території парку заборонене, більшість видів демонструє збільшення популяції. Природа також регулює чисельність — при нестачі їжі залишаються найсильніші особини.

На фотопастках ми спостерігаємо і малих ведмежат, де вони народилися та як поводяться. Популяція ведмедів зростає, і це вже добре помітно.

Можете приблизно сказати, скільки ведмедів зараз є на території Львівщини?

Зараз зафіксовано 27 ведмедів. Медведі здебільшого тримаються в межах свого ареалу. Навіть коли виростає малий ведмідь, йому потрібна територія для харчування, і він трохи переміщується навколо парку, де є інші угіддя. Тварина має здатність переходити на іншу територію.

Територія навколо парку включає різні угіддя, зокрема мисливські, де свого часу проводили полювання. Тварини мають властивість переміщуватися на інші території, і в межах цих угідь їхня чисельність фіксується вже кілька років. Навіть при перенасиченні на певній ділянці тварини переходять на вільніші території.

Сам національний парк не можна повністю ізолювати чи закрити — це природне середовище, і тварини автоматично розподіляються по своїх ареалах.

Через теплу погоду тварини рідше виходять до населених пунктів. Найчастіше вони з’являються, коли випадає перший великий сніг. Тоді вони масово спускаються з полонин, де стає важко знайти їжу, до населених пунктів у пошуках корму. Цього року, завдяки достатній харчовій базі та відсутності сильних морозів, вони залишаються на полонинах і добре розпорошуються по території. Коли ж сніг стає глибоким, трапляються випадки сходження тварин до людей, і тоді надходять численні дзвінки від мешканців щодо того, що робити.

Чи козулі, чи олені зійшли на низ до населених пунктів. Тому завжди радять нічого не робити — просто не звертати на них увагу. Вони після певного часу освоюються й повертаються назад.

фото: freepic

А чи роблять вони шкоду селянам? 

Так, певну шкоду можуть завдати, під’їдаючи рослини біля людських господарств. Наприклад, у літній період шкоди більше, бо вони риють, поїдають городину, ще щось можуть пошкодити. А зараз такої шкоди немає. Ведмеді, наприклад, можуть зайти на віддалені приватні пасіки, але це поодинокі випадки.

Цікаво, що зараз дуже важко полювати на вовків через погоду та через те, що козулі й олені швидкі й не можуть бути наздогнані в умовах, коли снігу мало. Тому старі особини вовка можуть сходити в село й нападати на собак. Такі випадки дійсно трапляються: дзвонять із села і повідомляють, що вовк забрав собаку.

Це відбувається через те, що зграя виганяє старих особин, а ті мають якось харчуватися. Вони шукають легшу здобич у селі — бродячих собак або навіть домашніх, яких можуть забрати з собою.

Які загрози зараз залишаються для тварин у парку?

Загроз особливих немає, бо погода сприяє, а різних небезпечних факторів зараз мало. Основна загроза виникає під час сильного снігу або зледеніння, коли на землю утворюється тверда крижана кірка, і тваринам важко пересуватися.

Зараз, фактично, через погодні умови тварини не мають серйозних загроз. Кормова база достатня.

Яка ситуація зараз з браконьєрами? Чи спостерігаєте ви нові схеми незаконного полювання, які відрізняються від минулих років? 

Щодо незаконного полювання — таких випадків майже немає на нашій території. Якщо щось трапляється, ми одразу виявляємо порушників і подаємо інформацію до поліції. Були випадки, коли спрацьовували камери, і ми могли оперативно реагувати.

Ми використовуємо фотопастки, які відразу повідомляють про рух у певних місцях. На деяких з них приходить SMS, і ми можемо швидко реагувати. Потрібно розуміти, що тварина не має певної території: вона може перейти з нашої території на іншу у пошуках їжі, наприклад, за сіллю чи кормом. Тому певний ризик завжди залишається.

фото: Державне агентство лісових ресурсів України

Через війну багато людей шукають у горах спокою та відновлення. Чи відчуваєте ви більший наплив туристів, ніж раніше ?

Так, цього року суттєво збільшилася кількість туристів. Найбільше їх приїжджає зі Львова. Дуже багато туристів з Києва, і загалом зараз маємо значний потік відвідувачів. Якщо минулого року їх було близько 150–200 тисяч, то цього року вже маємо понад 200 тисяч туристів.

Наша мета — створити відповідні умови, адже кількість відвідувачів зростає. Ми розширюємо маршрути, удосконалюємо їх. Основний напрямок зараз — безбар’єрність. Цьому питанню приділяємо особливу увагу, і нові рекреаційні зони, які плануємо, одразу проєктуємо з урахуванням принципів безбар’єрності.

Водночас кількість туристів продовжує зростати. Я не є прихильником того, щоб Національний парк будував готелі чи мотелі. Моє переконання — зберігати природу в такому стані, як вона є. Наша мета — зберегти краєвиди, зберегти природу і показати її туристам.

Йдеться про розвиток пішохідних маршрутів. Також маємо на меті співпрацю з Коломийською міською радою: у 2026 році хочемо відкрити перші веломаршрути, облаштувати їх і закупити велосипеди. Це було б цікавим і новим напрямком для відвідувачів.

Але чи завдає масовий туризм шкоди парку?

Наше завдання — зробити туризм максимально організованим. Організований туризм значно менше шкодить природі. На окремих маршрутах і в рекреаційних зонах ми прибираємо, облаштовуємо відповідну інфраструктуру. Але на всій території парку площею 35 тисяч гектарів зробити це неможливо.

Саме тому ми прагнемо створювати організовані пункти відпочинку й рекреації, де буде передбачено роздільний збір сміття, регулярне прибирання та інші необхідні заходи.

Варто зазначити, що за останні 10 років кількість людей, які викидають сміття в природі, зменшилася. Такі випадки трапляються, але їх значно менше, ніж раніше.

Водночас і проблеми залишаються. Наприклад, цього року ми почали облаштовувати нову рекреаційну зону, встановили новий дитячий майданчик, але вже за два тижні він був майже повністю знищений. Більшу його частину просто поламали. Такі випадки, на жаль, трапляються, і повністю убезпечитися від цього неможливо. Проте ми намагаємося боротися з цим — встановлюємо камери спостереження та вживаємо інших заходів, щоб зменшити негативний вплив.

Водоспад "Кам'янка", фото: Вікіпедія

Яка ділянка парку є найвразливішою і найбільше потерпає від масового туризму?

Найвідвідуваніша рекреаційна ділянка — це водоспад на річці Кам’янка. Саме тому ми намагаємося частину туристичного потоку спрямовувати на інші локації.

З цією метою зараз у Сколе розпочинаємо будівництво нової локації. Йдеться про рівномірніший розподіл відвідувачів.

Також у межах міста Сколе популярною є рекреаційна ділянка «Павлів Потік», де відпочиває дуже багато людей. Маємо кілька таких вразливих ділянок, звідки бажано було б перенаправляти туристів в інші напрямки, щоб вони могли побачити не лише водоспад.

Зараз багато говорять про діджиталізацію заповідників. Чи плануєте ви використовувати сучасні технології на допомогу туристам?

Нещодавно ми презентували віртуальний 3D-тур по Карпатах. Реакція дітей у приватному музеї була дуже цікавою. Тур охоплює 40 локацій, і відвідувачі можуть переміщатися між ними, використовуючи окуляри віртуальної реальності.

фото: парк "Сколівські Бескиди"

Напевно, найважче — це коли ти в окулярах ходиш і дивишся вниз, тому що зйомки проводилися квадрокоптером, а тут досить велика висота й відстань. Тому це трохи страшно виглядає, але реакції — неймовірні. Насправді дуже цікаво. Навіть подивитися, коли ти ходиш по горах і коли бачиш їх зверху, — це зовсім інше сприйняття всього і дуже цікаво.

Це також для людей, які не можуть відвідати ці маршрути чи локації фізично. Тобто для людей з обмеженими фізичними можливостями: вони можуть пройти цей тур і побачити основні локації парку.

А що потрібно для того, щоб пройти цей віртуальний тур? 

Поки що ми плануємо, що ці окуляри будуть в екологічному центрі Крушельниці та в адміністрації парку. Якщо, як ми планували, буде палац режисера і там відкриють візит-центр, то, звичайно, вони будуть і там — у візит-центрі, де людина зможе прийти і у вільному доступі пройти цей тур.

На даний час це дві локації, де можна буде скористатися таким віртуальним туром.

фото: парк "Сколівські Бескиди"

І на завершення — якої модернізації, на вашу думку, ще потребує парк? Що б ви хотіли реалізувати найближчим часом?

Нещодавно ми мали перемовини з Львівською обласною адміністрацією і дійшли висновку, що парку потрібні нові сучасні рекреаційні зони. Зокрема, зараз практично немає кемперових стоянок. Якщо їхати трасою Київ–Чоп, складно знайти місце, де можна зупинитися кемпером, під’єднатися до необхідних комунікацій і переночувати.

У Польщі такий формат дуже поширений. Тому ми не відмовляємося від ідеї створення глемпінг-парку. Через війну цей проєкт був призупинений, але він залишається актуальним.

Йдеться про глемпінг-парк, де люди могли б відпочивати на природі з мінімальними, але комфортними побутовими умовами. Саме створення таких сучасних і якісних зон відпочинку є однією з наших основних цілей.