З вірою в Бога та перемогу: молдованин вивчив українську, аби підтримувати біженців
Уродженець Молдови за півтора року вивчив українську мову. Його не злякала повномасштабна війна, а навпаки — дала сили ще більше допомагати людям
Своює історією чоловік поділився з "Еспресо.Захід".
Сергій Ніка — уродженець Молдови. В Україну чоловік переїхав за пів року до початку повномасштабної війни. Причина — дружина-українка та нові можливості для служіння Богу та людям. Хоча з Галиною пан Сергій познайомився ще у 2008 році, але українську мову не вивчав — знав лише декілька слів.
"Ми ще з 2010 року проживали в Кишиневі. Дружина до дітей зверталась українською. Я чув, як спілкуються родичі, які родом з України. Але нагальних причин, щоб вивчити її, в мене не було", — згадує Сергій.
Аби дружині та дітям було комфортно, подружжя вирішило переїхати до України. Сергій каже: "Я завжди говорив дружині — якщо хочеш, можемо поїхати назад, але я не наполягав на цьому. Колись я прийняв рішення залишити Кишинів і переїхати в Україну, заради сім'ї та дітей. Зараз право виїхати з України залишається повністю за вибором дружини. Бажання поїхати тому, що війна, у нас не було і немає".
Нині чоловік очолює відділення "Армії Спасіння" у Львові. Це частина Євангельської християнської церкви, яка заснована у 1865 році Методистським проповідником Вільямом Бутом та його дружиною Кетрін у Лондоні. Була створена для проповіді бідним та знедоленим. Нині "Армія Спасіння" є у 134 країнах світу. У нашому місті вона запрацювала у 2010 році.
"Коли ми переїжджали у 2021 році до Львова, я розумів, що є культура, є традиції, є мова, і мені треба вивчити мову, щоб спілкуватися вільно з людьми. Моя дружина і діти розмовляють українською, і я теж хотів знати мову і почав сам пробувати і практикувати", — каже чоловік.
Cергій Ніка пригадує: одного разу почув оголошення на радіо про те, що для вимушених переселенців формують групу, аби удосконалювати навички спілкування українською. Тоді й вирішив її вивчати. Хоч чоловік є іноземцем, але відвідувати заняття йому дозволили.
"Загалом на курси зареєструвались близько 40-ка людей. Але яким було моє розчарування, коли серед всіх прийшов тільки я один. Мене дивувало, чому люди, які проживають в Україні, але спілкуються російською мовою, не мають бажання покращити свої знання з української. А я, молдаван, хочу вивчити їхню мову, аби мати можливість з ними спілкуватись. Хоча, направду, міг робити це російською, тому що трохи її розумів", — розповідає він.
Щоб вивчити українську мову, пан Сергій читав книги, слухав музику, співав пісні та спілкувався з рідними лиши солов’їною.
"Таким чином за 2 роки я почав говорити українською, і я пишаюся цим досягненням. Тепер я володію як українською, так і румунською мовами. На початку війни ми з сім’єю у себе вдома приймали вимушених переселенців, які потребували даху над головою. Ми їх годували, надавали спальні місця та за потреби допомагали вирішити різні питання. І я щасливий, що саме мова дала мені можливість ще більше допомагати людям", — каже чоловік.
Окрім духовних зборів, які подружжя організовує щонеділі, людям надають і соціальну допомогу. Активну роботу розпочали з лютого 2022 року. Нужденним, малозабезпеченим, інвалідам та вимушеним переселенцям видають продукти, засоби гігієни, постільну білизну та побутову хімію.
"Ми робимо усе можливе для того, аби закінчилася ця війна. Ми на своєму місці та робимо те, що вміємо. Важко зараз порахувати, приблизно скільком ми допомогли, але більшість із них — це ВПО. Іноді ми давали і по 300 продуктових наборів на день, іноді по 300 продуктів на тиждень, коли як, за можливостями та силами. Розвантажувати, піднімати та фасувати — все це ми робили на 3-му поверсі без ліфта, і не завжди були на це волонтери. На початку найчастіше нас було 3-5 людей. У середньому, ми охоплювали за місяць близько 2000 сімей", — додає Сергій.
Також подружжя замислилося над тим, як допомогти людям психологічно та фізично розвантажитись під час війни. Вони організовують дні настільного тенісу та фітнесу. А ще влаштовують для дітей скаутські заняття.
"Я стараюсь завжди оточуючим нести тільки світлі емоції. Мені здається, що якщо кожна людина матиме на меті давати цьому світу радість та любов, то ми зможемо стати кращими", — впевнений чоловік.
Олександра Семенюк
Усі фото надав Сергій Ніка
- Актуальне
- Важливе