Відвідало понад мільйон людей: 130 років тому у Львові відкрили Галицьку крайову виставку

"Еспресо.Захід" розповість про історію Галицької крайової виставки, яку за 139 днів роботи виставки (100 з яких були дощовими) відвідало 1 146 329 осіб.

Історичний контекст та організація виставки

Фото: Вікіпедія

Ідеї великих промислових і культурних виставок виникли в Європі у першій половині XIX століття. Їхньою метою було демонструвати технічний прогрес, економічні досягнення, культурні та мистецькі здобутки країн та регіонів. Такі виставки стали популярними після Великої виставки в Лондоні 1851 року, яка стала першою міжнародною виставкою промислових виробів та досягнень і задавала стандарт для подібних подій у майбутньому.

В Австро-Угорщині ідеї організації таких виставок також знаходили підтримку. Зокрема, найбільшою стала проведена у столиці – у Відні в 1873 році. Тому Галицька крайова виставка стала логічним продовженням цієї традиції, яка поширилася Європою.

Галичина наприкінці XIX століття була багатонаціональним регіоном, де співіснували українці, поляки, євреї та інші народи. У складі Австро-Угорської імперії, регіон мав певну автономію, що дозволило місцевій еліті організувати таку масштабну подію.

Метою виставки було продемонструвати економічний потенціал краю, його промисловість, ремесла, сільське господарство, науку та мистецтво. Ініціатором та головним організатором виставки виступив Галицький сейм.

Виставка проходила на території Стрийського парку, який спеціально для цього був розширений і благоустроєний. Було збудовано близько 130 павільйонів, серед яких найвідомішим став павільйон Галицького музею. Учасниками виставки стали представники різних галузей господарства, науки та культури з усієї Галичини.

"Під патронатом найяснішого пана цісара Франца Йосифа І, відкрита ерцгерцогом Карлом Людвігом і зустрінута всією країною з радістю і навіть гордістю, вона стала дуже знаменитою подією і віддзеркалює цілу епоху безперервного розвитку Галичини другої половини ХІХ ст.", - писали очевидці подій.

Основні павільйони виставки

Фото: Вікіпедія

Головний вхід на виставку розміщувався від сучасної вул. Уласа Самчука. А головна алея збігалася із сучасною верхньою алеєю Стрийського парку. Ліворуч від головного входу знаходилася кругла будівля Рацлавицької панорами, споруджена поляками у стилі неоренесансу.

Ця панорама зображувала відому битву під Рацлавіцами 1794 року (одна з перших битв під час повстання Костюшка проти Російської імперії). На панораму, розписану польськими художниками, витратили 750 кілограмів фарби! Вона розмістилася на полотні розміром 120×15 м, яке виготовили у Брюселі. Рацлавівська панорама експонувалася і по закінченні Крайової виставки. Лише у 1946 році, коли поляків переселяли зі Львова, вони забрали з собою і Рацлавівську панораму, яка сьогодні експонується у Вроцлаві.

Фото: Вікіпедія

Навпроти будівлі панорами стояв Палац мистецтв – єдина будівля Крайової виставки, яка без змін збереглася до нашого часу. Сьогодні в ній знаходиться спорткомплекс Національного університету "Львівська політехніка". У Палаці мистецтв експонувалися три виставки: "Стародавні пам'ятки", "Ретроперспектива польського мистецтва" і "Сучасне мистецтво".

По обидва боки Головної алеї тягнулися виставкові павільйони. Приблизно посередині Головної алеї знаходився електричний фонтан – його струмені, що сягали 50 метрів, підсвічувалися різнокольоровою рухомою ілюмінацією.

Неподалік цього фонтана знаходилася Нафтова дільниця. Вона була однією з найпопулярніших і найбільших, адже нафтова промисловість у той час була однією з основних у Галичині. Дільниця була популярною ще й завдяки тому, що тут була споруджена справжня бурова нафтова вежа. Відвідувачів також приваблювала шахта, що зображала копальню озокериту.

Від шахти до Етнографічного відділу, що розміщувався в нижній частині парку, вела похила штольня (гірнича шахта). Альтернативою їй була підвісна канатна дорога довжиною 170 метрів, яка була одним з найпопулярніших атракціонів Крайової виставки.

Фото: Вікіпедія

Етнографічний відділ складався з двох комплексів споруд. Першим був макет дворянської садиби. Всередині експонувалися предмети побутової етнографії. Другий мав вигляд традиційної гуцульської трикупольної церкви, збудованої за проєктом Юліана Захаревича. Всередині глядачі мали змогу оглянути зразки українського культового мистецтва.

Далі розташовувався архітектурний павільйон, який ззовні нагадував давньогрецький храм. Павільйон займав площу 236 квадратних метрів. Імітацію каміння з цементу та вапна підтримував дерев'яний каркас. Зовнішні стіни були розписані картинами в давньогрецькому стилі, вхід прикрашений сфінксами, будівлю увінчувала скульптура богині Вікторії (перемоги). У павільйоні виставлялися експонати, пов'язані з архітектурою та будівництвом.

Фото: Вікіпедія

Велика увага на Крайовій виставці була приділена техніці. Так, до уваги відвідувачів пропонувалися Промисловий і Машинний павільйони, які були чи не найбільшими на всій виставці і разом займали майже 10 тис. квадратних метрів.

До приїзду цісаря Франца Йосифа на виставці було споруджено імператорський павільйон. Візит тривав з 11 по 15 вересня 1894 року і для імператора спеціально створили масштабну Тріумфальну арку, яка, на жаль, не збереглася.

Фото: Вікіпедія

Крім цього, було також споруджено Український павільйон (збудований у вигляді хутора за проєктом Юліана Захаревича), Павільйон садівництва та багато інших павільйонів.

Напевно, що найоригінальніший павільйон виставки був споруджений французькою фірмою-виробником алкогольних напоїв "L.Proux & G. Kondratowicz" – він був точною, але збільшеною в 144 рази, копією пляшки коньяку. Висота павільйону становила 15,1 м, а діаметр – 3,54 м.

Вплив та значення Крайової виставки

Фото: Вікіпедія

Галицька крайова виставка 1894 року стала важливим стимулом для розвитку регіону. Вона сприяла поширенню нових технологій та ідей, що позитивно вплинуло на економіку Галичини. Крім того, виставка мала значний культурний вплив, сприяючи зростанню національної свідомості як серед українців, так і поляків.

Варто відзначити, що ця виставка мала і позитивний ефект на львівський транспорт. Аде до відкриття виставки у Львові було швидко проведено і запущено електричний трамвай, який, попри функції з перевезення відвідувачів дійства, був також однією з його принад.

Місцева газета "Kurjer Lwowski" влучно написала про позитивні наслідки виставки, які ввели Львів у нову електричну еру:

"Песимісти забралися зі Львова, втекли перед електричною колією, перед електричним світлом, перед тим усім, що виставка породила".

До речі, у рамках Крайової виставки відбулася міжміська футбольна гра між командами, що представляли Львів (спортивно-гімнастичне товариство "Сокіл") і Краків. Це був перший в історії України документально зафіксований футбольний матч! Він відбувся 14 липня 1894 року і тривав лише 7 хвилин. до першого голу.