В УКУ прокоментували новий закон про реформу вищої освіти

23 квітня Верховна Рада України ухвалила євроінтеграційний законопроєкт про вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Документ передбачає, що студенти самі формуватимуть освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також зможуть змінювати спеціальність після року чи півтора навчання. Водночас закон посилює автономію університетів

В Українському католицькому університеті прокоментували нововведення в освіті, передає "Еспресо.Захід".

Масштабна реформа вищої освіти може стартувати вже наступного року. У МОНі кажуть, що впродовж наступних місяців ще працюватимуть над оновленням стандартів вищої освіти. Очікується, що в оновлених стандартах з’явиться більше можливостей для студентів обирати власну траєкторію освітнього розвитку, а це, своєю чергою, збільшить конкуренцію в університетах – кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти – вищу якість навчальних програм.

Ярослав Притула, перший проректор Українського католицького університету, каже, новий закон наблизить українське освітнє законодавство до законодавства Європейського Союзу.

"У цьому документі прописано ряд важливих змін. Зокрема, студенти самостійно регулюватимуть строки навчання. В межах індивідуального плану вони зможуть зменшувати чи збільшувати час проходження курсу, визначити власний темп, з яким комфортно вчитися. Також законопроєкт фактично передбачає збільшення спектру пропонованих вибіркових дисциплін, – розповідає Ярослав Притула. – Це свідчить про зміну філософії провадження навчального процесу, який зараз є в університетах України".

Для впровадження реформ ЗВО мають підготувати свою інфраструктуру, інформаційні системи, операційну діяльність. За словами першого проректора, УКУ перебуває на завершальному етапі створення інформаційної системи, яка буде враховувати всі нюанси індивідуального плану навчання студента: "Коли наша система для управління та обліку навчального процесу буде протестована, ми готові ділитися напрацюваннями з іншими українськими вишами".

Зі слів першого проректора не всі освітні зміни, які пропонує новий закон, можна втілити в час війни. Наприклад, збільшення терміну навчання на бакалавраті до понад 4-х років стане можливим лише після скасування воєнного стану в Україні. Але, разом з тим, дуже важливо, що МОН і Верховна рада дали сигнал, куди університетам рухатися.

Зі слів Ярослава Притули, формально, сьогодні кожен український університет має наглядову раду, але більшість з них виконують функцію радше спостерігача. Відповідно до нового закону, функції наглядової ради мають бути розширені.

• Додамо, що функції наглядової ради в Українському католицькому університеті виконує Сенат, який є уповноваженим колегіальним органом управління та контролю університету. Сенатори визначають основні засади і напрями розвитку університету та приймають рішення з стратегічних питань його діяльності. Сенат також сприяє залученню фінансових ресурсів, ефективній взаємодії університету з державними органами та органами місцевого самоврядування, науковою спільнотою, суспільно-політичними організаціями, підприємцями для розвитку та підвищення якості освітньої діяльності і конкурентоспроможності університету.