"Серця Надії": у Львові рідні полонених воїнів вийшли на особливу акцію-нагадування

Про це повідомляє кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Фото: Андріана Стахів

До акції також доєдналися і рідні полонених та зниклих захисників з інших бригад та військових частин. Десятки дорослих і дітей з прапорами та плакатами вишикувались на площі біля пам'ятника Тарасові Шевченку. 

"Мій тато зник безвісти", "Поверніть мого дядька додому", "Безвісти зниклі не забуті", "Знайдіть та поверніть мого сина" та безліч інших – чітко окреслювали написи та обличчя тих, хто чекає.

Опісля спільної молитви за усіх захисників та захисниць присутні віддали шану загиблим воїнам хвилиною пам'яті. А львівський гурт "Шо", який також долучився до заходу, виконав гімн України. Також організатори наголосили на важливості таких акцій, важливості кожного голосу та постійного нагадування про полонених і зниклих безвісти військових.

Згодом учасники ходою через центр міста вирушили на площу Ринок, де на спеціальних мольбертах кожен небайдужий мав нагоду намалювати серце – у такий символічний спосіб висловлюючи свою підтримку. Окрім того, родини поділилися своїми історіями: як дізналися про полон близьких чи про те, що вони зникли безвісти, як чекають та як не втрачають надії.

"Безвісти зник син мій Василь, він був у Вербовому. І я нічого про нього не знаю, – поділилась учасниця акції, яка вже понад рік очікує хоча б на якусь звістку від своєї дитини. – Він завжди казав "мамусю", допомагав мені. А тепер ні від кого немає допомоги і ніхто нічого не каже".

Фото: Андріана Стахів

Хтось чекає звістки вже понад два роки, хтось рік, хтось декілька місяців, проте надія та мрії у кожного із них однакові – знову обійняти своїх найближчих, побачити їх вдома живими, а для початку отримати хоча б якусь вісточку.

Фото: Андріана Стахів

• У середу, 5 лютого, Україна повернула додому 150 військовополонених. Серед них відомо, зокрема, про вісьмох жителів Львівщини.