Об'єднає роботу трьох центрів: у Львові запрацював простір для родин захисників на вул. Січових стрільців

Про центр розповідає кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

У перший робочий день центр освятив військовий капелан Гарнізонного храму святих апостолів Петра і Павла отець Нестор.

"Дякуємо усім, хто доклалися в більшій чи меншій мірі для цього справді важливого місця, адже воно буде для дуже багатьох людей місцем надії", – зазначив капелан перед тим, як освятити приміщення.

Фото: Андріана Стахів

Тут родинам українських військових спільними зусиллями допомагатимуть Західний регіональний центр Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Офіс підтримки родин військових та Центр з розшуку осіб зниклих безвісти за особливих обставин.

Лиш встигнувши відчинити свої двері, простір вже прийняв своїх перших відвідувачів. Близькі зниклих безвісти захисників прийшли, аби повідомити про них інформацію та зрушити процес пошуку.

Як розповідає слідчий-криміналіст СУ ГУПН у Львівській області Микола Левицький, сюди родичі приходять із заявами щодо зникнення за особливих обставин, приносять документи та сповіщення, а на місці вже реєструють кримінальне провадження, відбирають зразки ДНК та призначають експертизу. Згодом у просторі рідні зможуть отримувати інформацію про хід пошуку. Скільки триватиме пошуковий процес, залежить від конкретної ситуації, проте допомагає у цьому якомога повніша інформація про людину, яку шукають.

"Зараз навантаження, на жаль, досить велике на експертні установи. І від місяця часу бувають випадки і три, і чотири місяці потрібно чекати. Такі реалії", – додає Микола Левицький.

Таке синергія роботи трьох команд допомагає і пришвидшити усі процеси, і заразом спростити людині доступ до подання інформації, а згодом до можливості відстежувати ситуацію.

"Чому для нас важливо, що в цьому кабінеті поруч працюють наші колеги з поліції? Тому що, коли людина приходить, наприклад, зі сповіщенням про те, що рідний зник безвісти, одразу тут може відбутись забір ДНК, – пояснює керівниця Західного регіонального центру координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими і координаторка Офісу підтримки родин військових Анна Кузюта. – Також, до прикладу, родина здала ДНК, проходить певний час і люди хочуть дізнатись, можливо, в базі є збіги. Однак вони не завжди можуть зателефонувати до тих слідчих, де перебувають кримінальні провадження, а на сьогодні провадження перебувають на території, де відбувся злочин, у зоні гарячих подій. Відповідно, не завжди слідчі можуть відповісти. І тоді родини також можуть прийти до наших колег і поліцейські допомагають встановити, відновити таку комунікацію або подивитися, якою є ситуація".

Пані Наталя чекає на сина-азовця вже понад 2,5 року. Незабаром воїну виповниться 30 років, це буде його третій день народження у полоні, за увесь цей час жодного повідомлення від сина мати не отримувала. Жінка знає, де він, у яких складних умовах перебуває, проте зв'язку не має жодного.

"У мене не було жодного зв'язку з ним за весь час полону. Останній зв'язок був тоді, коли вони виходили в полон за наказом. Це було маленьке смс, що він живий і за наказом вони виходять у полон. Ми писали листи, поки що він не отримав нічого, ні телефонного дзвінка не було від нього, нічого", – ділиться пані Наталія.

Звичайно, додає мати, вони чекають та вірять, сподіваються на його повернення якнайшвидше.

Простір для родин військових працюватиме щодня, і тут завжди чекатимуть на тих, хто потребує підтримки та допомоги. Також у просторі планують організовувати низку подій пам'яті, не забуваючи про полеглих захисників та їхні родини. Тут працює психолог і найближчим часом список можливостей центру розшириться.

• У Львові 45-річного десантника врятували від ампутації руки. Внаслідок боїв на Курщині львів’янин Омелян Огірко, який з вересня 2024 року служив десантником у 80-й окремій бригаді, втратив око та міг втратити ще й руку.