Директор Личаківського кладовища Павло Богайчик про брак кадрів, скарги від львів'ян і зміни, які чекають Поле почесних поховань

Розкажіть про плани на новій посаді. Які зміни чекають на Личаківський цвинтар і Марсове поле зокрема? 

Перш за все, Личаківський цвинтар є музеєм, і нам важливо розвивати Личаківський цвинтар як музей. Те, що я для себе насамперед виділяю, – це посилення наукової частини музею Личаківського цвинтаря. Треба підсилити саме дослідницьку складову. Тому ми активно шукаємо працівників у науковий відділ.

Другий напрямок, над яким працюємо, – це вшанування наших героїв.

Ми маємо Поле почесних поховань, яке постійно, на жаль, зростає в міру того, як триває війна. Хочемо гідно вшановувати пам'ять наших героїв. Це, наприклад, у майбутньому будівництво Меморіалу. Ми також встановили тимчасовий інформаційний стенд на полі почесних поховань. Тут можна дізнатися, де похований той чи інший герой і за допомоги працівників, які є на місці, легко знайти могилу. Наприклад, так приходять побратими загиблого й швидко знаходять поховання. 

Цей інформаційний центр працюватиме до моменту побудови Меморіалу. Тобто в межах Меморіалу також передбачений інформаційний центр, а цей, що є - тимчасовий. Тут ми облаштували інклюзивну вбиральню, вона відповідає всім вимогам доступності. У цьому центрі ви маєте змогу також придбати квіти, йдучи на могилу.

Щодо вшанування наших героїв. Якою є процедура поховання військовослужбовця та як можна отримати дозвіл на поховання на Марсовому полі?

Організацією самого поховання займається управління внутрішньої політики, яке має інформацію, що помер герой. Відповідно, вони комунікують з родинами, обговорюють питання місця поховання та всі інші нюанси. 

Як загалом часто є похорони? Скільки людей ховали за день максимум? 

Дуже часто. У нас практично кожен день є поховання. Бували дні, коли й чотири поховання в день було. Загалом один-два похорони на день відбуваються. 

Марсове поле - сакральне місце для рідних, друзів чи побратимів загиблих військових. Чи вдається вам особисто спілкуватися з відвідувачами, чи маєте контакт з родинами загиблих, як це відбувається? Може, є додаткові прохання від людей, які ви регулюєте? 

Звісно, коли люди приходять на могили чи під час поховань спілкуюся з ними.

Олександр Дмитрів, завідувач цвинтаря, більше працює з родинами. Якщо є зважені пропозиції, прохання родин і це теж у наших посадових обов'язках, те, що належить до відповідальності центру, ми вирішуємо. 

А якими були ці побажання? 

Наприклад, нас просили про додаткові баки для сміття. Ми їх доставляємо в міру збільшення Поля почесних поховань. Були прохання про те, щоб додали освітлення. Над цим працюємо разом зі ЛКП "Львівсвітло". Будемо додавати освітлення по лівій стороні поля. Це будуть додаткові ліхтарі. Також Личаківський центр працює над тим, щоб збільшити кількість відеонагляду спільно з муніципальною вартою. Працюємо і над тим, щоб посилити пости охорони, додати їх також на день на поля почесних поховань, щоб забезпечити безпеку. 

Про відеонагляд. 20 жовтня на могилах загиблих військових пошкодили надмогильні лампадки й вази з квітами. Чи є нові деталі цього інциденту та як уникнути такого в майбутньому? 

Цей акт вандалізму стався на 76-му полі, там була розбита ритуальна атрибутика. Ми спільно з Національною поліцією і Службою безпеки відпрацювали дуже швидко цю історію. Надали потрібні записи камер відеоспостережень, зараз тривають слідчі дії.

Після цього додали на поле номер 76 пункт охорони, там чергуються наші охоронці. Також превентивно співпрацюємо з муніципальною вартою, щоб тут була саме цілодобова охорона. 

В одному з інтерв'ю попередній очільник Личаківського кладовища (а тепер завідувач цвинтаря) Олександр Дмитрів говорив, що на кладовищі бракує вільних рук, а відтак він особисто був змушений чистити сніг. Як справи з працівниками зараз і чи вистачає людей?

На жаль, проблема й досі є. На цей момент шукаємо, як я вже казав, наукових працівників і двірників. Також потрібні бухгалтери для посилення команди. На ринку праці кадровий голод, і справді дуже важко підібрати працівників.

Через мобілізацію, чи є ще якісь інші причини?  

Через мобілізацію зокрема, та й загалом через повномасштабну війну. Чоловіки мобілізовані, багато жінок виїхало за кордон. Я думаю, що це проблема не тільки в нас, але і будь-де. Тому ми в пошуку. 

Як часто на Марсовому полі відбуваються різноманітні урочистості на кшталт спільних молитов, відзначань (наприклад, День захисника, річниця створення УПА...). Скільки людей тут найбільше збирається?

Кожної останньої суботи місяця відбувається спільна молитва на Полі почесних поховань. Також 1 жовтня, в День захисників, маємо урочистості, в інші знакові дати. Родини приїжджають, спільно моляться. Зазвичай це сотні людей, хоча кожного разу по-різному. Впливає і погода, й інші чинники.

Ви вже згадували про проєкт реконструкції Поля почесних поховань. Після цієї реконструкції важливим елементом комплексу має стати площа чи певне меморіальне місце, де будуть проводити урочистості. Дивлячись на обраний проєкт Меморіалу Героїв, не дуже зрозуміло, де будуть відбуватися ці масові заходи в майбутньому. Розкажіть про це. Чи передбачається таке місце, чи будуть це враховувати при будівництві? 

Варто наголосити, що наразі це концепція меморіалу. Міська рада проводить регулярні зустрічі з родинами загиблих воїнів, з військовими, обговорюють детальні моменти, коментарі, пропозиції. Вони збираються для того, щоб урахувати всі побажання на етапі проєктування меморіалу. Архітектор буде переглядати ці побажання і після цього будуть фінальні рішення. 

Тобто обраний проєкт Меморіалу Героїв на Марсовому полі, де перемогли хмельницькі архітектори, не є фінальним?

Його допрацьовують, триває робота щодо тих чи інших моментів. 

У нас є могила невідомого солдата. Хто за нею доглядає?

Часто за нею доглядають родичі інших загиблих. Приносять квіти, лампадки. Прапор встановила Муніципальна обрядова служба. Прапор вони встановлювали й на інших могилах солдатів, які є відомими. 

Чи були випадки, коли рідні загиблих військових хотіли перепоховувати захисників? Чи були звернення, як відбувається цей процес?

Офіційних звернень щодо перепоховань до нас не надходило, принаймні за той час, що я є керівником. Поховати героя на Полі почесних поховань – це було бажання родини. Поки що мені важко уявити, які причини мають бути для цього.  

Знаю на рівні чуток, що мешканці, які живуть по лівий бік від Марсового поля, писали звернення до міськради, протестували проти розширення Марсового поля. Чи відомо вам щось про це? Чи комунікуєте з цими людьми? 

Стосовно розширення. Ми маємо війну в Україні, щодня гинуть люди. Справді, така ситуація була. Я розумію, що люди колись купували собі нерухомість, але тоді, очевидно, були інші умови.  Зараз зовсім інша ситуація в Україні, тому поховання там здійснюють. Можливо, комусь це некомфортно, але ми маємо також вшанувати наших героїв.

Час від часу ці люди підходять, ми спілкуємося з ними, пояснюємо. 



Яким є графік роботи цвинтаря? В які години можна відвідати суто Поле почесних поховань?

Личаківський цвинтар у нас працює з 09:00 до 18:00, це так звана стара частина. Поле почесних поховань відкрите до 22:30. Зокрема, інформаційний центр працює від 9 ранку до 20:00. Такі години для інформаційного центру ми обрали, бо в цей час маємо найбільшу відвідуваність. 

Є випадки, коли відвідувачі приходять ближче до закриття, ми можемо впустити, щоб людина відвідала могилу, але після цього закривається поле і ми маємо також дбати про безпеку.