"Ніхто у нас не питав": з родичами воїнів УПА, похованими на Меморіалі Героїв у Львові, не радились щодо перенесення могил

Про це у коментарі для Еспресо.Захід розповів син покійного воїна УПА, колишнього голови Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби Олеся Гуменюка, Андрій Гуменюк – український письменник і живописець. 

Він, до слова, як і батько, теж боровся з російськими окупантами, але вже у 2016 році. Був учасником російсько-української війни у добровольчому батальйоні ОУН.

Андрій Гуменюк каже, що родичі похованих на вул. Мечнікова упівців проти перенесення могил їхніх батьків. До того ж наразі їхньої думки, як було раніше анонсовано львівською мерією, ніхто не питав.

"Було два проєкти. Ще перший був більш-менш добрий, але пізніше його переробили. Сам факт перенесення могил я сприймаю негативно, бо навіщо тривожити душі померлих? Так виглядає, наче зробили проєкт, а заважали могили, і вирішили їх перенести. Зараз там, де є стела, коли ховають хлопців, ставлять труну з загиблими і грає оркестр. Я вважаю, що це має доволі символічне значення, коли перед тим, як йти у вічне життя сучасні воїни прощаються з упівцями", – розповів Андрій Гуменюк.

Андрій Гуменюк з батьком Олесем Гуменюком, фото: фейсбук сторінка Андрія Гуменюка

Зауважимо, згідно з оновленою концепцією Меморіалу Героїв у Львові, чинний монумент воїнів УПА вирішили залишити. Такою була позиція міської ради та громади Львова. Але, як пояснили в архітектурній агенції Reifschneider Bureau, поховання можна перенести в перший ряд.

"Оскільки рельєф території має значні перепади, то головний вхід ефективно робити якраз біля цього монумента. Але тоді наявні поховання воїнів УПА опиняються в транзитній зоні. Пропонується перепоховати цих вояків у перший ряд основної зони поховань з виділенням їхніх намогильних споруд іншим дизайном. Таким чином вони займуть поважне місце на майбутньому меморіалі. А на попередньому місці поховань пропонують висадити кущі калини й інші символічні рослини. Важливо, що таке рішення може бути прийняте лише за згоди родин похованих", – йдеться в описі проєкту.

На представленні оновленого проєкту керуючий справами виконавчого комітету ЛМР Євген Бойко наголошував, що цю тему будуть обговорювати з родинами похованих на Меморіалі упівців.

Це підтверджував і головний архітектор проєкту Дмитро Райфшнайдер у коментарі для Еспресо.Захід. Він розповідав, що наразі пропозиції є на рівні ідей.

"Міська влада мала проводити зустрічі й обговорення з родинами похованих там упівців. Ми запропонували своє бачення, як було б краще для такого комплексу в цілому. Але не відкидаємо, звісно, альтернативні варіанти, за яких могили воїнів УПА залишаться там, де вони є зараз", – пояснив архітектор.

Андрій Гуменюк розповів, що до цього часу із львівської мерії до нього ніхто не звертався. 

"Мій товариш про ідею перепоховання дізнався першим і сказав вже мені. Мене це неабияк здивувало. Розумію, що це ще не остаточно, що тим займається цілий комітет. Однак комунікації від мерії ані зі мною, ані з моїм другом, батько якого також там лежить, не було – ніхто не розмовляв і нічого у нас не запитував", – каже Андрій Гуменюк.

Читайте також: У Львові представили оновлений проєкт Меморіалу полеглих захисників України: яким він буде

Довідково

Олесь-Дмитро Гуменюк на псевдо "Скорий") народився 7 листопада 1925 року. Син Миколи Гуменюка, вояка Української Галицької Армії і батько письменника Андрія Гуменюка, добровольця батальйону ОУН.

фото: umoloda.kyiv.ua

Воював у лавах УПА на Бродівщині під керівництвом сотенного "Чорняка", Тактичний відтинок 24 "Маківка". У липні 1944 року був поранений у битві під Бродами.

Із серпня 1944 року — стрілець Надвірнянської районної боївки, писар-слідчий служби безпеки Станіславської округи Карпатського краю.

У березні 1946 року Військовий трибунал виніс вирок – 15 років каторги і п'ять років "пораження прав". Відбував покарання у Норильську. Брав участь у Норильскому повстанні.

Після повернення вступив до сільськогосподарського технікуму й працював токарем.

Був одним із засновників Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, згодом очолив його.

У 2019 році презентували документальний фільм "Покоління повстанців" заснований на його книжці "Спогади про буремні роки визвольних змагань". В якому взяв участь разом із своїм сином бійцем добровольчого батальйону ОУН Андрієм, позивний Кельт.

Помер 8 травня 2020 року у віці 94 років у Львові. Похований 11 травня на полі 86а Личаківського цвинтаря.

фото: Ірина Михайлюк

• Нагадаємо,  торік головний архітектор міста Антон Коломєйцев представив проєкт Меморіалу для героїв України, утім через зауваження від родичів його взялись удосконалити
• А вже у липні цього року, у Львові визначили замовника і починають поетапну реалізацію проєкту військового меморіалу