Львівщина 30 серпня прощається із шістьома захисниками, полеглими у війні

Про це повідомила Львівська міська рада і Львівська обласна військова адміністрація. 

Львівщина прощається з Андрієм Ліповським, Олегом Прокопцем, Володимиром Перієм, Юрієм Арсюковим, Петром Милевським, Іллею Скоромним.

фото: Львівська ОВА

У Львові прощатимуться з трьома воїнами. Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, відбудеться загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.

Усіх трьох полеглих захисників поховають на Личаківському кладовищі, на полі Почесних поховань новітніх Героїв.

Довідково про захисників

Андрій Ліповський - житель села Підгайчики Рудківської громади. Проходив службу у військовій частині А4728. Помер на Чернігівщині 24 серпня. Воїну було 45 років. 

Олег Прокопець проживав у селі Тершів Старосамбірської громади. Служив у військовій частині А4977, забезпечуючи підрозділи необхідним матеріально-технічним постачанням. Помер 28 серпня. За день до смерті йому виповнилося 50 років.

Володимир Перій - житель села Глухівець Тростянецької громади. Був командиром відділення зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону військової частини А2120. Отримав бойове поранення поблизу населеного пункту Платонівка Донецької області. Помер 24 серпня у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні. Воїну було 44 роки.

Юрій Арсюков (07.05.1970 – 20.08.2025) Львів’янин.

Навчався у Ліцеї № 97 Львівської міської ради (колишня Середня загальноосвітня школа №97 м. Львова).

Працював електрозварювальником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, був спокійним, добрим і співчутливим, турботливим сім’янином, мужнім і відважним чоловіком, люблячим батьком.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 33-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

У Юрія Арсюкова залишилися неповнолітній син та теща. 

Петро Милевський (14.06.1976 – 30.06.2025) Уродженець села Підгайчики Івано-Франківської області.

Навчався у Підгайчиківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Згодом здобув професію тракториста у професійному технічному училищі сільськогосподарського спрямування в місті Коломия.

Проходив строкову військову службу.

Працював вантажником у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта».

Зі слів рідних, був спокійним, доброзичливим, завжди готовим допомогти. Любив ремонти й будівництво, захоплювався спортом, зокрема самбо.

Був учасником АТО у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила.

У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Південно-Слобожанському напрямку у складі 11-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України.

У Петра Милевського залишилися дружина, син, донька, сестра та двоє рідних братів. 

Ілля Скоромний (25.03.1999 – 25.08.2025) Уродженець міста Макіївка Донецької області.

Навчався у ліцеї "Інтелект" Донецької міської ради. Згодом навчався у Національному університеті "Львівська політехніка" за спеціальністю "інженер-будівельник".

Працював інженером-будівельником на приватних підприємствах.

Зі слів рідних, був відповідальним, добрим, чесним і порядним. Захоплювався спортом і відвідував тренажерний зал. Займався перекладом книг з англійської мови на українську. За мету мав відбудувати рідний Донбас після звільнення від окупантів.

Став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів цього року. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у лавах 1-го окремого штурмового полку Сухопутних військ Збройних Сил України.

У Іллі Скоромного залишилися мати та бабуся.