На події були присутні творці книги: авторка Євгенія Богославська, керівник проєкту Олексій Кононенко, координатор та співавтор з історичної частини Микита Безмен, а також ілюстраторка Ірина Бенцак, викладачі, студенти, бахмутяни та всі охочі.
"Презентація цієї книги нагадує нам про стійкість, яку проявляють наші воїни, наші люди, коли обороняють свою рідну землю. Адже Бахмут вивчатимуть по підручниках історії як незламну фортецю серед інших міст, які були у нас і які тривалий час утримували Збройні Сили України. Наша справа – пам’ятати імена героїв, а герої – це не лише солдати, а й прості люди, які жили, працювали, які допомагали нашим воїнам, які до останнього були там", – зазначив під час презентації проректор ЛНУ ім. Івана Франка Володимир Качмар.
Фото: Софія Каминська
Для керівника проєкту Олексія Кононенка (який, як сам висловився, не є істориком, письменником, журналістом, а звичайним інженером) Бахмут став другою домівкою, коли росіяни окупували Донецьк 2014 року. Чоловік каже, що все, що він знав про Бахмут, було поверхневим, – про сіль і шампанське. По приїзду його спочатку вразила велика кількість зелені, троянд, спортивних майданчиків. А ще зачепило щось, що відрізнялося від решти міст Донецької області.
Фото: Софія Каминська
Олексій Кононенко пригадав свій від'їзд із Бахмута і про те, як на початку повномасштабного вторгнення ракета влучила в його будинок. Усе, що залишилося в чоловіка, – зв'язка ключів, яку він вважає сумним талісманом.
Про створення книги зазначив, що завдяки щасливій можливості зібрав команду дуже різних людей: істориків, smm-маркетологів, журналістів, Євгенію (авторку). І написали цю книгу, яка розповідає, чому Бахмут став фортецею, як відбувалася трагедія 2022 року.
Кононенко підсумовує, що вийшла сумна, але дуже важлива розповідь, якою варто пишатися не тільки бахмутянам, а й мешканцям усієї України.
"На обкладинці нашої книги наче сходить сонце над містом, яке зруйноване, але живе, бо в нього повертаються лелеки. Мені здається, це дуже гарний символ того, що місто буде відбудоване. Знову ж таки, 450 років люди знаходили, чому вони хочуть жити саме в Бахмуті. Напевно, місто ще раз віднайде сили відбудуватися. Коли ми працювали над книгою, ми порівнювали фото – і розуміли, що місто було зруйноване вдруге, і деякі будинки зруйновані вже вдруге. Маю на увазі фашистських загарбників, а зараз – рашистських. Мені здається, ця книжка – теж важлива цеглинка в майбутню відбудову міста".
Фото: Софія Каминська
Також Богославська наголошує, що в книжці багато історичних аналогій, особливий акцент на зруйнованих будівлях часів Другої світової та згодом відбудованих потім. У них творці книжки бачать надію, що після перемоги все неодмінно відновиться.
Консультант з історичної частини Микита Безмен мав на меті прослідкувати історичне минуле Бахмута – як місто було захисною фортецею з самого початку свого існування.
Фото: Софія Каминська
Нині значна частина тих історій, які їм вдалося записати (історій бахмутян, які втратили домівку, які виживали в Бахмуті), зафіксована у книжці. Фотоісторія, над якою власне працювала Ірина, теж зафіксована не лише фізично, а й віртуально.
Стежити за долею книжки та її авторів можна на сторінці "Бахмут. Хроніки незламної фортеці" у фейсбуці. А передзамовити примірник – за посиланням.
Софія Каминська