"До лікарні з відірваною кистю потрапив через 9 днів": історія бійця Пеле з Чернівецького підрозділу Нацгвардії

Історію воїна розповіли у Чернівецькому підрозділі Національної гвардії України.

Буковинець Костянтин Пепеля до війни працював на різних роботах: був і будівельником, і продавцем, і санітаром. Думки перечекати війну навіть не було.

"У мене троє синів. Як я дивився їм в очі, якби сховався? Якщо всі будуть ховатись, хто буде захищати нашу землю?" – розповідає чоловік.

У війську Костянтин майже одразу отримав позивний Пеле. Бо любив грати у футбол. Військового досвіду чоловік не мав, тому довелося все опановувати з нуля. Але він швидко втягнувся: прицільно стріляв, майстерно маскувався та вивчав, як надавати першу домедичну допомогу. Все це допомогло на передовій, але вирішальною стала моральна складова.

"Перший раз я провів на позиції 17 днів, потім 23 дні, а втретє – майже три місяці. Через постійні обстріли не було можливості провести ротацію. Наші скидали нам їжу і воду, але могло й нічого не вціліти. Останні два-три тижні противник посадку розібрав повністю. Дерев не було, просто неба дуже важко. Але працювали. Якби ми не втримали позицію, ми б не вийшли звідти. Нас тримало бажання жити й захистити своїх. Записував дружині голосові повідомлення – це було моєю опорою", – згадує гвардієць.

Перший вогневий контакт з ворогом

Найсильніше у пам’яті відбився перший вогневий контакт з ворогом. Він був на позиції старшим. А росіяни наближались настільки близько, що було чути їхні кроки. Потім з’явились їхні мотоциклісти. Пеле мав кулемет, і дав чергу. За лічені секунди всі окупанти були знищені. Під час одного з наступних штурмів боїв ворог все ж зміг дістатись окопу українських оборонців. Розпочався ближній смертельний бій. Гранати кидали один в одного майже впритул.

"Один до нас у бліндаж забіг, і я викурював його звідти. Він мені гранату, я йому назад. Поки я за зброєю, він уже стріляє чергами по мені. Між нами було метрів 15-17. Раптом бачу: знову гранату кидає. Я за мішки стрибнув, лише підошву берців осколками посікло. Думав, може, взяти його в полон, але він не здався і продовжував чинити опір. Що ж… він сам обрав свою долю. А міг би жити", – розповідає Пеле.

Ні тривале оточення, ні постійний натиск ворога, ні фізичне виснаження не зупиняло нацгвардійців.

Кулеметник вправно "косив" росіян та їхню техніку, не даючи шансу прорватись. Під час відбиття чергового штурму Костянтин отримав важке поранення руки. Граната вибухнула в декількох сантиметрах від голови. Гвардієць тоді не розгубився і зміг накласти собі турнікет і самостійно вийти до евакуації.

"Я навіть бачив, як, сам запал відійшов, як воно зірвалося, сантиметрів десять від руки, біля голови. Могло бути гірше. Я підлетів до побратимів, кричав, щоб дали турнікет, бо свій не міг дістати", – пригадує він.

В цей момент побратими помітили рух росіян. Той штурм окупантам також не вдався, але Пеле отримав важке поранення і більше не міг продовжувати воювати.

Воїну відірвало кисть

"Мені відірвало кисть, я пробував, накинути турнікет ближче до рани, але не виходило. Тому довелося підіймати його вище. Я робив все, щоб вижити. Коли їхав на ротацію, то сказав дружині, що обов’язково повернусь. Я не міг не повернутись", – говорить гвардієць.

До лікарів доставили лише за 9 днів

Через оточення, евакуація була дуже ускладнена. За допомогою дрону, Пеле вивели на сусідню позицію. Там побратими нагодували бійця і обробили рану. Необхідні медикаменти скидали з безпілотника. До лікарів бійця доставили лише за 9 днів. Саме тоді чоловік усвідомив важкість поранення:

"Після операції лікарі замотували мені руку, і я побачив, що там залишився маленький шматок. Спочатку страшно було. Але життя продовжується. А руку зробимо", – не втрачає оптимізму Пеле.

Зараз чоловік готується до протезування. 

• Рід­ні, дру­зі та поб­ра­ти­ми во­їна із Ше­пе­тів­ки В’ячеслава Ку­че­ру­ка здій­сни­ли сходження на Говерлу, аби ви­ко­на­ти останню во­лю бійця.