Ітуруп. Кунашир. Шикотан. Хабомаї.
Ще до університету, коли вчив назви цих окупованих японських островів, то дуже бісився.
Казав десь так, як більшість учнів про алгебру і геометрію - воно мені в житті не згодиться.
Хтозна-хтозна.
Життя все розставляє на свої місця - і з алгеброю, треба ж якось підраховувати, коли Рашка на*бнеться.
І з хімією - як же без неї бандерасмузі наколотити?
І з граматикою - русскій корабль таки нах8й, а не на х*й.
От і чотири острова, як тільки їх назвав прем'єр Кісіда, несподівано для себе - зміг пригадати без гугла.
Тепер ми часто будемо про них чути.
Вперше за багато років Японія знову заявила про територіальні претензії до РФ.
Причому вже двічі гахнула: спочатку устами МЗС 28 лютого, а тепер вже й прем'єра 7 березня.
"Ми вважаємо південні Курильські острови нашими споконвічними територіями, а також територіями, на які поширюється суверенітет нашої країни".
Звісно, ніхто не очікує, що Японія просто зараз почне відновлювати свій суверенітет над Ітурупом, Кунаширом, Шикотаном, Хабомаї.
Але навіть піднятий градус риторики - це допомога Україні з боку Японії.
Це означає, що зайвих кілька або й кількадесят тисяч орків не поїдуть під Харків, Київ чи Суми, а пильнуватимуть Далекий Схід.
Шинкувати ж Росію почнуть тоді, коли її достатньо добре просмажать в Україні.
Причому, одразу всі.
А щодо Курильських островів, то їх окупацію не визнала не лише Японія.
В 2005 році Європарламент закликав РФ повернути окуповані острови.
США також визнає суверенітет Японії над Курилами.
Між іншим, Курили завжди були японськими, що б там не говорила русская пропаганда.
Ще в 1855 році Санкт-Петербург визнав Південні Курили японськими, натомість у Токіо погодилися, що Північні та Середні Курили - російські.
Через 20 років Японія взагалі отримала всі Курили, в обмін на Південний Сахалін.
В 1905 році - після ганебно програної війни, Петербург відмовляється від Сахаліна.
До речі, ще до початку війни я прогнозував: з усього меню російських інвазій - ця буде найбільш схожою на агресію проти Японії.
Вихідні дані такі ж самі.
Прибацаний імператор, який чадіє в окультних фіміамах, вирішить розв'язати внутрішні проблеми маленькою та переможною.
Нападе на, як йому здається, слабшу країну, отримає пиздюліну та ганьбу і буде змушений зализувати рани.
Але путінська Росія зупиниться на пиздюліні - не буде ні революції 1905 року, ні скликання Госдуми, ні геніального Вітте.
Бо навіть навколо переляканого і слабкого Нікалашкі зберігався баланс.
Крім Распутіна, був і Столипін.
Кадровий кістяк імперії складали німці, армію тримали українці.
Тепер цього нема. Тому, РФ, перейди одразу до 1917 року.
І не факт, що до Лютневої революції - для цього в Петербурзі мав би стояти Волинський полк.
Ще залишається ймовірним варіант корніловського заколоту, але сумніваюся, що Шойгу наважиться - така ж моль.
Тому, радше за все - таки колапс, хлєбушка нє завєзлі, Путін в Тобольську, розпад імперії.
Звісно, режим через терор може скапсулюватися та піти шляхом КНДР.
Але, навряд.
Путін дуже хотів Ялту-2. Добре кажуть: бійтеся своїх бажань.
Нові кордони Московщини можна буде навіть в Ялті оформити.
Путін ж так любить символізм.
Джерело
Про автора: Олег Манчура, журналіст.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.