Про це "Еспресо.Захід" повідомила начальниця управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради Олександра Сладкова.
"Омела не заражає абсолютно всіх, а вражає певні сорти дерев. Вона несе загрозу, коли повністю все дерево в омелі. В цілому, зупинити її неможливо. Від того, що будемо зрізати здорові дерева з омелою, це ніяк не вплине на ситуацію. Цікавий приклад. У парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького є столітня біла тополя і на ній росте омела вже десь 50-70 років. І вони разом нормально живуть. Це показує, що дерево може з омелою жити разом дуже довго", – каже Олександра Сладкова.
Начальниця управління екології пояснила, чому поширюється омела на деревах?
"Найбільше через птахів. Бо птахам немає, що їсти. Вони їдять ягоди омели, які часто через їхні фекалії потрапляють на інші дерева та гілки, розростаються там. Це нормально, що вони їдять ягоди омели, але, щоб їли їх менше, то треба інших дерев, які теж мають ягоди, наприклад, горобина, райські яблуні. Або кущі з плодами, для прикладу, барбариси. Потрібна різна альтернатива. Для того, щоб боротися з омелою, ми не боремося обрізанням кущів з дерева чи самих дерев. Це принципово. Ми ріжемо гілку чи все дерево лише тоді, коли сто відсотків дерево вражене омелою, коли воно може розвалитися і становить небезпеку. Власне, коли ріжемо повністю дерево, тоді замінюємо його на інше", – говорить Олександра Сладкова.
За словами чиновниці, коли у Львові садять на місце зрізаного дерева нове, то намагаються садити ті дерева, які не вражаються омелою. А також ті дерева, які мають ягоди, щоб птахи мали альтернативу їжі.
"Така наша основна стратегія, яка є довгострокова. Бо то так не є, що взяв обрізав і вже омели немає. Ми розуміємо, що це ні до чого не призведе. Мої німецькі колеги кажуть, що часто боротьба з омелою обрізанням більше шкодить дереву. Інша справа, коли омела є на віковому дереві. Тоді так, ми її забираємо. Але забираємо дуже делікатно, майже хірургічним методом, коли не гілка зрізається, а сама омела", – каже Олександра Сладкова.
Також важливим є генетичний матеріал дерева, бо вид може бути той самий, а чомусь одне дерево з омелою, а інше – ні.
"Для прикладу, клен гостролистий, який росте у парках, точно буде вражатися омелою. Але, якщо візьмемо той самий клен вирощений на німецькому генетичному матеріалі, то він не буде вражатися. Якщо ми купуємо тополю італійську, яка є родичкою тополі чорної, вона теж мало вражається. Хоча це та сам чорна тополя, декоративної форми, але має інший генетичний матеріал, який не піддається так для поширення омел. Також ми не можемо повністю відмовитися від тополі чорний, бо це є велика листяна маса. Нічого так швидко не росте, як вона. Втрату у якості повітря матимемо набагато більшу, ніж теоретичні загрози, що впаде дерево від кількості омели. На дубі практично не можливо побачити омелу. На каштані я лише один раз бачила. На липах буває, але на липі дрібнолистій, а на липі широколистій – ні. На ясені дуже важко побачити", – говорить Олександра Сладкова.
Вона також зауважила, що найбільше омела вражає тополю чорну, акацію, клен гостролистий, вербу та яблуні.
Читайте незабаром статтю на "Еспресо.Захід" про омелу у Львові.
Довідково. Омела – це вічнозелена кущова рослина, рід напівпаразитичних кущів. Зустрічається на багатьох видах дерев. Проростає на вершині дерева чи на його гілках, розростається зеленим, частіше густим кущем. Виглядає як кулеподібне ущільнення в кроні дерева. Вважається напівпаразитом, оскільки в більшості випадків може самостійно здійснювати фотосинтез. Плоди – неїстівні для людини ягоди. Кущ розвивається до 1 м в діаметрі, легко ламається та падає на землю під час сильних поривів вітру, особливо, коли кущ має ягоди. Існує велика кількість видів роду Омела.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.