Директор підприємства Дмитро Ванькович, публічно звітуючи про роботу ЛМКП "Львівводоканал" у 2020 році, розповів, зокрема, про відмову від хлорування води і про повний перехід на використання гіпохлориту натрію до червня 2021 року, коли всі шість насосних станцій навколо Львова дозуватимуть цю речовину у воду.
"Зараз ми активно працюємо над відмовою від дезінфікування води хлоркою і над переходом на гіпохлорит натрію. Вже є кілька переобладнаних насосних станцій, які провадять дезінфекцію води не хлоркою, а гіпохлоритом. Франківський район Львова і район Збоїща мають воду без хлору. Плануємо, що не пізніше червня 2021 року весь Львів буде отримувати воду без хлору", – відзначив Дмитро Ванькович.
Фото: скріншот з відео
Раніше Дмитро Ванькович розповідав, що "гіпохлорит – це звичайна кухонна сіль, яка проходить електроліз".
"Це регламентується всіма нашими стандартами – українськими і міжнародними. Він (гіпохлорит натрію. - Ред.) дозволений і навіть рекомендований для дезінфекції води", – сказав Дмитро Ванькович.
Журналіст "Еспресо.Захід" поспілкувався з доценткою кафедри фізичної та колоїдної хімії ЛНУ імені Івана Франка Лідією Бойчишин про те, чи є заміна хлорки на гіпохлорит натрію ефективнішою та кориснішою.
"Це краще, ніж було, але, якщо порівнювати з Західною Європою, – це позаминуле століття. Переважно у світі відбувається озонування води. Озон, з одного боку, має властивість окиснювати, а з другого боку – відновлювати. Озон є нешкідливим, бо у підсумку утворюються або нетоксичні сполуки, або вивільняється кисень, який для всіх нас необхідний. Тому озонування – це найбільш екологічно й корисно, оптимальний варіант", – каже Лідія Бойчишин.
За словами вченої, якщо порівнювати хлорування з гіпохлоритом натрію, то гіпохлорит кращий за звичайне хлорування.
"У першу чергу, він корисніший для самих працівників Водоканалу. Адже дихати хлоркою при хлоруванні – небезпечно. Тобто – це питання здоров’я працівників, які займаються очищенням води. Для кінцевого споживача також є плюс, адже не чути цього стійкого запаху хлору. Також вода є м’якшою, порівняно з хлорованою водою, бо гіпохлорит не впливає на її твердість. Осад менший, бо, коли використовують хлорне вапно для очищення води, то при кип’ятінні осад від вапна залишається. Звісно, гіпохлорит має також дезінфікуючу дію, вбиває бактерії, віруси та різні біологічні об’єкти. Але, з іншого боку, він також має свої небезпеки. Для хіміків хлорка – це і є гіпохлорит натрію. Якщо прокип’ятити воду, очищену великою кількістю гіпохлориту натрію, то виділяється токсичний хлор, а будь-які сполуки з хлором – шкідливі сполуки.
"Для хіміків хлорка – це і є гіпохлорит натрію".
Тому важливим є мінімально ефективне дозування цієї сполуки у воду та ретельний моніторинг стану води та її впливу. До того ж, гіпохлорит натрію не є стійким і вже за температури вище, ніж у 60 градусів за Цельсієм, розкладається. Тож навіть не доводячи до кипіння, можна видалити рештки речовини, яка залишилася у воді", – говорить Лідія Бойчишин.
Також Лідія Бойчишин розповіла, що воду, очищену гіпохлоритом, можна пити, однак треба зважати не лише на очистку води, а також на стан водогонів, якими ця вода тече.
"Адже навіть найбільш очищена вода за неправильного транспортування може знову стати брудною", – наголошує дослідниця.
Справді, ще у вересні 2020 року головний технолог ЛМКП "Львівводоканал" Микола Одуха розповів журналістам, що близько половини всіх водомереж міста потребують заміни.
"Через незадовільний стан мережі водопостачання вода повторно забруднюється, тож без заміни мереж будь-яка сучасна технологія очистки – намарно витрачені гроші. Львівська вода джерельна. Вона має хорошу мінералізацію. Проблема в тому, що вона пройде по трубах і може бути з іржею. Сталь ржавіє і розкладається на окис заліза. Тому понад 55% мереж потребують заміни", – зазначив головний технолог ЛМКП "Львівводоканал".
Однак для повної заміни застарілих водомереж Львівводоканал наразі не має коштів.
"Без заміни мереж будь-яка сучасна технологія очистки – намарно витрачені гроші"
До слова, у Франції та Німеччині вода проходить декілька етапів обробки: озоном, піщаним фільтрами, повторним озонування, і на завершення протікає через вугільні фільтри. Це дорогі процеси очистки.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.