Художник Денис Струк використав "РяДнину" як щоденник

Свій живописний щоденник із дванадцяти полотен із 365-ма кольоровими смугами та відеопроекції запрезентував у межах власної нової виставки "РяДнина" у галереї "Дзиґа" знаний художник Денис Струк. Чоловік, який ніколи в житті не заводив собі щоденника для запису думок, щиро надихнувся зробити це під час усіх карантинних обмежень, однак використовуючи для своїх розповідей не слова, а барви, інформує "Еспресо.Захід".

"І тобі одній покорний/ Я співаю Колір Чорний / Бо то Колір мій, / Бо то Колір мій", – йдеться у відомій пісні на слова Степана Руданського. Денис Струк не схильний зациклюватися на якомусь одному кольорі. Бо життя насправді дуже багатогранне, щоб ставити собі якісь штучні обмеження.  Та й людина в цьому житті – не законсервований фрукт, а істота, яка послизається, падає, встає, поспішає та сповільнюється, тішиться і сумує,  любить і ненавидить, захоплюється і зневажає, переживає різні емоції та різні відчуття, залежно від обставин та власного погляду на життя.

Експозиція засвідчує, що художник, який власним прикладом свого часу спростував стереотип про аморфність митця ( взявши з початком російського вторгнення зброю до рук і в  координатах добровольчого батальйону "Чернігів" пішовши захищати Україну не на словах, а на ділі), здатний також на багатоплановість  і  в творчому вислові. Принаймні в пастельній гамі ( в якій виконана його "РяДнина") він постає перед глядачем уперше. І це теж те нове, з чим Денис Струк виходить "на люди" в посткарантинні тижні.  

"Я не схильний штучно щось вигадувати, – ділиться думками художник. – От нині мені снилися дуже дивні сни – якісь гігантські собаки, інші фантасмагорії, але це не означає, що потягну це у творчість. Надихаюся радше тим, що спостерігаю довкола, реальними речами, які зворушують, до чогось відсилають, викликають асоціації. Як людина, яка родом з-за Збруча (а народився я в Дніпрі), – попри те, що у Львові вчився і тут живу – маю, вочевидь, дещо інакші місця сили, ніж місцеві живописці. Зокрема, для мене це насамперед Полтавщина, де маю літню резиденцію і де набираюся особливої енергетики жити і творити".

До слова, експозиція "РяДнина" саме й відсилає до центру та сходу держави, де заведено було утеплювати та прикрашати долівки сільських хат власноруч плетеними з різнокольорових смужок тканин килимками. Однак ці смуги – вже дещо більше, ніж звичайні барви звичайного килимка. І щось, що, викликаючи певні алюзії, утім розростаючись у просторі і часі, апелює до глядача і впливає на нього не тільки в контексті України.

"Денис Струк не перший раз виставляється в "Дзизі", – розповідає її артдиректор Влодко Кауфман. – Це автор, з яким ми співпрацюємо принаймні вже останні 15 років. Оскільки є художником дуже широкого діапазону, то мені завжди справді цікаво спостерігати за тим, як він працює. Зокрема, Денисовий проект "РяДнина" на перший погляд видається дуже простим. А насправді він глибоко вникає в українські традиції, там дуже цікаве переосмислення нашої спадщини. Тобто йдеться про  сучасне мистецтво, але не "висмоктане з пальця", а серйозно переосмислене. Мені дуже подобається, що  проєкт, який називається "РяДнина", може розкодовуватися будь-як для будь-якого глядача. І та велика кількість версій для розкодування – це безмежна гра з часом, яка в усі часи вабить". 

Ярина Коваль

Фото Ярини Коваль

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.