Про це у своєму блозі пише археолог, доктор історичних наук Микола Бандрівський, передає "Еспресо.Захід".
Нагадаємо, Данило Романович після смерті був похований у Холмі (тепер територія Польщі), який він заснував. Натомість Микола Бандрівський наголошує, що в історичних джерелах є посилання на те, що син Данила Лев перепоховав його останки у Львові.
"При розгляді цього питання дослідники чомусь майже не беруть до уваги цікаву цитату з "Хроніки…" Варфоломія Зиморовича про перенесення у 1282 році до Львова (тоді вже стольного граду) князем Львом тлінних останків свого батька короля Данила Романовича, якого за його мудрість називали тоді "другим по Соломоні". Причому Святоюрська хроніка ("Книга діянь…"), на яку нещодавно звернув увагу Юрій Диба, уточнює, що тлінні останки короля Данила перенесли тоді саме до львівської церкви св. Георгія", – відзначає археолог.
Зиморович докладно описує процесію цього перевезення.
Щодо самої церкви св Георгія (або Юрія) Микола Бандрівський вважає, що мова не про церкву на Святоюрській горі (де зараз розташований собор Св. Юра), оскільки в 13 столітті ця місцевість була далеко за міськими мурами, тож сумнівно, що короля поховали б там.
"Зрештою, у повідомленні «Хроніки…» є одне важливе уточнення, на яке також не зверталось особливої уваги, а саме: коли мовиться, що тлінні останки князя Данила перенесені до Львова , то це мусить означати що вони перенесені у львівське Середмістя, яке (і тільки воно!) було містом – у межах мурів – у буквальному розумінні цього слова", – наголошує Микола Бандрівський.
"Зрештою, захоронювати тіло такого видатного державного мужа й визначного полководця, яким був князь і король Данило, десь за межами міських укріплень – поміж корчами і пасовищами на тодішній Святоюрській Горі, могло бути потрактовано в той час як приниження його пам’яті і зневага до померлого, що, буцімто, йому не знайшлося місця в місті «серед живих». Тим більше, що в тогочасних європейських державах, зрештою, як і на Русі, тлінні останки вінценосних осіб прийнято було захоронювати в пишно декорованих кам’яних саркофагах в одній з каплиць величавого, найчастіше, соборного храму, який нерідко був головним храмом міста і завжди розташовувався в межах міських мурів", – додав він.
Микола Бандрівський припускає, що перший Святогеоргіївський храм був розташований в межах міста і, ймовірно, це місце було в районі сучасних Святоуспенської церкви та Домініканського монастиря.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал