На Львівщині запрацював один з найбільших радіотелескопів Європи

Про це повідомляє пресслужба НАН України, передає "Еспресо.Захід".

Центр космічних досліджень і зв’язку в Золочеві (народна назва – "Азимут") розташований далеко від великих світлошумних міст, серед кілометрів полів та лісів. Про його роботу знає не так вже і багато людей, адже за часів СРСР – це було секретне місце про яке складали легенди та байки.

Однак на теперішній час "Азимут" – це найбільший подібний об’єкт в нашій державі. Адже після анексії Криму, Україна втратила доступ до однієї з найбільших в світі антен – радіотелескопу РТ-70 Національного Центру Управління та Випробувань Космічних Засобів біля Євпаторії.

Для відновлення втрачених можливостей науковцями Національної академії наук України було запропоновано використання наземних станцій космічного зв’язку, розташованих поблизу м. Золочів Львівської області. У 2014 році "Азимут" складався з двох потужних антен, 25 м (КТНА-200) та 32 м (МАРК-4В), які на той час вже не використовувались Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ).

Проведені експертні оцінки показали, що найбільш доцільною, на першому етапі переходу телекомунікаційних антен в стан радіотелескопу, є модернізація 32-метрової антенної системи МАRК-4В.

Фахівцями НЦУВКЗ, Радіоастрономічного інституту НАН України, Інституту радіофізики та електроніки ім. О.Я. Усикова НАН України, Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України і ПрАТ НВП "Сатурн" було проведено детальний огляд вказаних технічних засобів і розроблено пропозиції щодо їх використання в наукових космічних програмах ДКА та НАН України.

У 2017 році спільною комісією ДКА і Адміністрації Держспецзв’язку до сфери управління ДКА України були передані дві станції космічного зв’язку з діаметром антен 25 м (КТНА-200) та 32 м (МАRК-4В), які були закріплені на праві оперативного управління за Національним центром.

Для подальших робіт щодо модернізації цих станцій та для забезпечення проведення в Україні наукових космічних досліджень та інтеграції до міжнародних мереж у складі Національного центру в м. Золочів Львівської області був створений Центр космічних досліджень і зв’язку.

2018 року розпочалася активна фаза модернізації антени МАRК-4В і створення на її базі радіотелескопу РТ-32.

У листопаді 2020 р. основні роботи зі створення радіотелескопу сантиметрового діапазону довжин хвиль РТ-32 на базі 32-метрової антени МАRK-4В у м. Золочів було завершено.

Головною особливістю радіотелескопу РТ-32 є його багатодіапазонність та багатоканальність.

"Після завершення модернізації – це буде найбільший радіотелескоп у Європі! Подібні телескопи у Європі є, але вони однодіапазонні. Один приймач одного діапазону. А у нас планується багатодіапазонний. Буде одночасно декілька приймачів ловити сигнали з далекого космосу", – сказав ще на початку року начальник групи космічного зв’язку Центру космічних досліджень і зв’язку в Золочеві, майор Олександр Салівончик.

Наразі частотно-селективний пристрій дозволяє проводити одночасні спостереження в діапазонах 6 та 1.35 см (С- та К-діапазони), а після введення в дію приймальної апаратури діапазону 3 см (Х-діапазон) телескоп зможе працювати в трьох діапазонах одночасно: 6, 3 та 1.35 см.

Завдяки цим технічним рішенням одночасно можна проводити спостереження в різних частотних смугах, спостерігати декілька мазерних ліній, досліджувати одночасні зміни в спектрах так, як не може жоден інший окремий телескоп у світі.

Висока роздільна здатність реєструючого обладнання, розробленого науковцями Радіоастрономічного інституту НАН України, дозволяє вивчати як випромінювання космічних об'єктів, так і космічних апаратів та допплерівські зсуви частот, що випромінюються чи відбиваються ними. Висока температурна стабільність обладнання дозволяють отримати високу чутливість при тривалих спостереженнях.

Таким ким чином, коло наукових задач РТ-32 є дуже широким: дослідження активних ядер галактик, місць зореутворення, мерехтінь, сонячного випромінювання, пульсарів. Цікавим є вивчення в широкому діапазоні швидких радіосплесків, післясвітіння гамма-сплесків та явищ типу GW170817, коли були породжені одночасно гравітаційні та електромагнітні хвилі дуже широкого спектра. Дуже важливим є те, що частотно-часову прив'язку реєструючого обладнання РТ-32 здійснено до цезієвого – так званого первинного – стандарту частоти, що дає всі можливості для входження РТ-32 до мережі EVN.

З початку 2020 року – початку експлуатації радіотелескопу –  персонал Центру космічних досліджень та зв'язку проводить спостереження по програмі уточнення матриці похибок наведення антени. З серпня проводяться дослідження космічних мазерів, а з вересня – одночасні спостереження змінності активних ядер галактик з латвійським 32-метровим радіотелескопом (Вентспілс, Латвія).

У найближчому майбутньому паралельно з автономними спостереженнями на РТ-32 планується доукомплектування та встановлення апаратури для прийому трьох діапазонів радіохвиль, проведення адаптації реєструючого обладнання та програмного забезпечення до форматів EVN та проведення тестових радіоінтерферометричних спостережень в повному форматі EVN.

В  подальших планах науковців – розробка та встановлення паралельної приймальної системи в діапазоні 18 см та декількох секцій радіотелескопу ГУРТ, що дасть змогу побудувати синтезований радіотелескоп нового типу. Це дозволить розширити діапазон частот, де ведуться одночасні спостереження астрофізичних об’єктів будь-якого типу, на два порядки.

Але найголовнішим завданням є відновлення роботи українського радіотелескопа в Європейській РНДБ мережі.

Завершення проєкту зі створення радіотелескопу планується у 2023 році. Радіотелескоп РТ-32 буде сумісним з засобами РНДБ-мережі США (VLBA), Європи (EVN) та може увійти до числа провідних радіоастрономічних інструментів Європи.

Наявність такого інструменту в Україні дасть новий поштовх у розвитку фундаментальної науки та забезпечить участь нашої держави в міжнародних проєктах з досліджень та використання космічного простору.

Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.