Про це "Еспресо.Захід" повідомив головний спеціаліст відділу організації розслідування спалахів Управління Державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ГУ Держпродспоживслужби у Львівській області Роман Якуц.
"Найбільше нітратів потрапляє у наш організм з питною водою і харчовими продуктами: переважно овочами,які вирощуються у теплицях, бо фрукти і ягоди не так активно накопичують ці речовини, молоком та (рідше) м’ясом. Що стосується питної води, то перевищення вмісту нітратів, як правило, виявляють у воді колодязів. Водоносним горизонтом для цього типу джерел є незахищені ґрунтові води (так звана "верховодка"), які часто забруднюються поверхневими стоками від господарської діяльності людини, зокрема обробки полів азотовмісними добривами. Потрапивши у шлунково-кишковий тракт, нітрати під впливом кишкової мікрофлори відновлюються до нітритів, які з’єднуються з гемоглобіном та утворюють метгемоглобін. Той своєю чергою перешкоджає основній функції гемоглобіну - перенесенню кисню у тканини організму, внаслідок чого виникає кисневе голодування тканин (гіпоксія), - пояснює Роман Якуц. - Це вкрай небезпечно, особливо у період епідемії коронавірусної інфекції, адже при Covid-19 також порушується насиченість тканин киснем".
Фахівець наголошує: найбільш негативно нітрати впливають на дітей віком до трьох років, осіб похилого віку, вагітних, хворих на анемію, людей із серцево-судинними, респіраторними та шлунково-кишковими захворюваннями. Їм краще не пити воду з криниць, а купувати фасовану бутильовану.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.