Укупі з політикою і ЗМІ вона утворює бермудський трикутник, в якому терплять крах усі, хто туди потрапляє. Тримається цей трикутник на єдиному магніті – грошах. Про винятки, тобто чесних, порядних і відповідальних воїнів світла, мова зараз не йде, але їм буде дедалі важче, якщо суспільство не керуватиметься інстинктом самозахисту. Мова про тих, хто замість дотримуватись кодексу честі, який колись мала кожна професія, уявив себе богами, яким можна все. Яким усе дозволено і хто ніколи не відповість за злочини проти людства, своїх та чужих народів. Здається, Нюрнберзький процес був останнім виявом правосуддя. Уявити собі нині процес над комуністичним тоталітаризмом, що забрав сотні мільйонів життів, неможливо. Непокаране зло породжує інше зло. Щораз більше, аж поки не зруйнує дощенту цивілізацію.
Все, що ми хотіли, почавши Революцію Гідності, – це справедливості, а вже потім свободи. Але не дочекались, хоча тоді легко було повністю перезавантажити систему правосуддя, силові структури й оновити політикум. Об’єднана Україна це підтримала б і ми нізащо не повернулися б тепер у ті дві України, які знову протистоять одна одній, як у дореволюційні часи – промосковську та проєвропейську.
Загроза не ззовні, як ми досі вважали. Розгодовані величезними зарплатами й хабарами, судді поставили себе вище Конституції і держави, оскільки жоден з них не відповів за раніше вчинені злочини. Вони настільки злились з корупцією, що стали маріонетками вітчизняних і зарубіжних олігархів. Вийти з цього вони не можуть, бо на кону стоять їхні життя і майно. Всі ці волання про незалежне судочинство, тиск влади – це жалюгідний писк мишей у мишоловці. Насправді вони не боги, а дрібні біси, одурманені багатством, яким їх нагородили платники податків, щоб вони не брали хабарів. Але грошей ніколи не буває багато, особливо коли ними платиш за лояльність, безкарність і безвідповідальність.
Народ повинен сам обирати собі суддів і прокурорів, а потім контролювати їхню доброчесність. І вже жодного імунітету вони не повинні мати. Це наймані працівники, а не привілейована каста. Єдина привілейована каста в будь-якому суспільстві – це діти.
Стежте за найважливішими новинами України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал