І сумнів – може, вони не такі вже притомні і шановані? І якщо вони ризикують власною репутацією, то в ім’я якої такої великої мети? На поміч приходить найперше – невмируща класика. Або вони вирішили стати подвійними агентами і працюють під прикриттям, або вирішили у подобі троянських коней потрапити у неприступну фортецю влади й розвалити систему зсередини."І ти Брут?" – гірко зітхає виборець,дізнавшись про нового коня, якого можуть завести у владу під зеленим штандартом.
Що насправді трапляється з троянськими кіньми в наш час, а не в часи Іліади? Їх пускають на дрова після того, як вони виконають свою місію. Але найважливіше, звичайно, переламати моральні почуття виборця. Вони вже дуже хисткі, непевні, але все ще існують у певної частини отих колишніх 25 відсотків. Відчуття того, що це аморально, що благими намірами вистелена дорога до пекла, що йти в команду, яка методично знищує все українське, деморалізує армію, чинить державну зраду і є внутрішнім ворогом України, означає, що ви згідні з її політикою.
В інших, опозиційних до влади партіях не бракує мерзотників і пристосуванців, не треба на них кивати і казати "фе". Принаймні,там ви не будете троянськими кіньми, забавками для плебсу, і якщо втратите раптом честь, то не під тиском, а з власної волі. Нам усім доводиться належати до якоїсь суспільної групи і дотримуватись її правил, неписаного чи писаного статуту, щоб не залишатись на самоті. Але коли йдеться про політику, яка визначає майбутнє цілого народу, тут потрібно бачити різницю між ложкою дьогтю в діжці меду і ложкою меду в діжці дьогтю. Якщо різниці для вас немає, то нема чого взагалі йти в політику у такий спосіб і уявляти себе донкіхотами чи камікадзе. Бо для мешканців нещасної Трої це віщує пожежу, грабунки і загибель, і ті, хто вціліє, називатимуть вас зрадниками. Якщо, звісно, ви виграєте ці перегони. Вам доведеться нести відповідальність за розпродаж землі, за руйнування історичного спадку, за капітуляцію перед Москвою, за сепаратизм і зросійщення, за інфляцію і безробіття. І святе ім’я мученика Василя Стуса, книжку про якого ви так зараз патріотично-публічно купуєте, нікого з вас не захистить.