Про це повідомляє "Еспресо.Захід".
Кілька тижнів тому відновив роботу реабілітаційний центр "Фенікс". Нині тут мають можливість повертатися до мирного життя десятки військових.
Нагадаємо, пів року тому приміщення центру на вулиці Кульпарківській у Львові згоріло. Відновити його після пожежі було неможливо, оскільки в будинку була вологість, грибок та пліснява. Досі реабілітаційну допомогу хлопці, що повернулися з війни, отримувати не могли. За словами керівника "Феніксу" Андрія Посікіри, допоки центр відновлювався, чимало хлопців потребували підтримки, тож доводилося приймати їх у себе вдома.
Нині міська влада нарешті виділила нове приміщення для реабілітації, де військові самотужки облаштовують простір для спілкування. На щастя, зі згорілої будівлі вдалося вивезти обладнання, майно та інвентар. Тож тепер ветерани активно доводять до пуття приміщення. Андрій Посікіра називає це "працетерапією", оскільки хлопці в русі, задіяні до роботи і це дозволяє відволіктися від навколишніх проблем.
"Звертаються хлопці з важкими депресіями, навіть з суїцидами, – розповідає керівник "Феніксу". – Приходять також з хронічними болями. Часто хлопці не шукають розумних порад, настанов, а хочуть бути почутими, бути в колі однодумців, відчувати свободу у своїх діях та думках. Це набагато дієвіше, аніж якісь чудодійні таблетки та методики. Їх дуже багато, але, на жаль, не на всіх діють. Минає багато місяців, поки бійці повертаються до нормального життя".
Один з тих, хто чимало свого часу перебував у реабілітаційному центрі, – Роман Переворський. Чоловік воював на Сході із 2014 року. Протягом дев’яти місяців у складі армійської авіації захищав Донеччину, зокрема Слов’янськ та Краматорськ. Розповідає: льотчики на чергуваннях відслідковували ворога і перші два вертольоти були збиті в польотах. "Найбільш кортіло збити "пташку" нашу, – розповідає Роман. – Хлопці на чергуваннях, фактично, удар на себе взяли, аби ворога відслідкувати. На живця терористів ловили, літали в один і той же час".
Повернувшись до мирного життя, чоловік довго не міг знайти себе у мирній Україні.
"Повертаєшся – заважає тиша, бо там постійно шум. Згодом шум починає заважати, потім хочеться звернутися кудись, – каже Роман Переворський. – Для мене "Фенікс" – місце, де мене чують. Після демобілізації я звернув увагу, що люди навколо мене пропускають мої слова повз вуха. Мені хотілося, щоб розуміли: тут тихо тому, що там шумно. На жаль, розуміння можна отримати лише серед побратимів. Нині ми намагаємося довести до пуття місце, де можна реабілітуватися. А далі діло спеціалістів, підтримки побратимів та тих, хто тебе розуміє".
Нове приміщення на вулиці Симона Петлюри, 36, мерія міста ветеранам виділила на рік. За цей час обіцяють побудувати новий реабілітаційний центр на місці згорілого. Наразі приміщення передають на баланс міста, потім розроблятимуть проектно-кошторисну документацію через конкурс. А вже за рік на місці згарища має постати двоповерховий сучасний центр із зовнішніми спортивними майданчиками та відкритим простором. Військові сподіваються, що амбітні плани будуть реалізовані.