Щороку в українських Карпатах убивають до пів сотні ведмедів – дослідження

Такими є підсумки таємного розслідування, яке проводили експерти Фонду дикої природи WWF упродовж десяти років, передає "Еспресо.Захід".

За оцінкою науковців, взимку 2020 року в Україні в дикій природі могло народитися близько пів сотні ведмежат. У підсумку таємного розслідування, яке провели експерти WWF, виявили, що приблизно таку саму кількість (40-50 ведмедів) щороку можуть убивати в українських Карпатах. Експерти вважають, що незаконне полювання або браконьєрство є головною причиною стабільно низької чисельності ведмедя в Україні. Саме тому з 2003 року, відколи цей вид включили до Червоної книги України і надали йому охоронний статус, його чисельність суттєво не збільшується.

Дослідження проводили впродовж 2009-2019 років, і ця цифра відображає максимальну відому кількість випадків браконьєрства й убивства через конфлікти за рік. Ці дані включають також кількість ведмежат, викрадених із природного середовища задля подальшого продажу їх у приватні звіринці.

За результатами дослідження, іноді господарі вбивають ведмедів через напади на їхню худобу чи на пасіки. Хоча такі "конфлікти" між людиною і хижаком можна вирішити за допомогою інструментів співжиття – пастуших собак або встановлюючи на господарствах електричні огорожі (таку практику WWF-Україна успішно поширює в Карпатах протягом останніх п’яти років). Але основною причиною вбивства ведмедя, за даними дослідження, є незаконне полювання або браконьєрство заради утвердження свого соціального статусу.

"Як правило, це організоване полювання або "сафарі", яке може коштувати в Україні 5-10 тисяч євро. Тобто сьогодні на ведмедя полюють багаті та впливові, – зазначив Богдан Вихор, керівник напрямку "Рідкісні види" WWF-Україна. – Щоб краще зрозуміти, що спонукає людей убивати зникаючу тварину, ми провели таємне дослідження мотивів браконьєрства і виявили, що це – бажання утвердити свій високий соціальний статус і можливості, які цей статус надає. А саме – уникнути покарання за порушення закону".

Іноді на рідкісних хижаків у Карпатах чи на Поліссі можуть полювати місцеві мешканці через шкуру і м’ясо, жир і жовч (останні використовують у нетрадиційній медицині). Зі шкур і черепів роблять опудала для інтер’єрів, зокрема для колиб та ресторанів у горах. Поширеним промислом також є викрадення ведмежат з дикої природи для продажу в приватні звіринці. Усе це – товари та послуги чорного ринку, які коштують інколи тисячі євро. Це також іноді спонукає людей до порушення закону.

Як правило, порушники володіють сучасним і високотехнологічним екіпіруванням (ліхтарі з дальнім світлом, тепловізори, нічні приціли, зброя з поглиначами звуку, так звані глушники) та потужними позашляховиками, щоб пересуватися важкодоступними місцями і мати можливість утекти, якщо їх виявлять. Але навіть коли браконьєрів вдається затримати, то з декількох тисяч складених за рік протоколів лише десятки обліковують як кримінальне правопорушення, і лише одиниці доходять до суду. Безкарність породжує нові злочини.

Згідно з даними, які  WWF-Україна отримав в ході всеукраїнського дослідження громадської думки, проведеного соціологічною агенцією Info Sapiens, 83% українців негативно ставляться до полювання на ведмедя і рись та вважають, що держава має забезпечити виконання Закону України щодо їх захисту. 82% негативно ставляться до можливої перспективи, що ці види можуть зникнути, а 90% вважають за необхідне створювати території природно-заповідного фонду для їх захисту. Це дає рідкісним ведмедю і рисі шанс вижити в Україні, але за умови, що таке бажання громадськості розділятимуть державні інституції.

"Експерти WWF-Україна провели аналіз управління цими видами в нацпарках, заповідниках, лісгоспах і мисливських господарствах різної форми власності. Отримані результати стали основою оновленого національного Плану дій щодо збереження ведмедя бурого, а також написаного з нуля національного Плану дій щодо збереження рисі євразійської. Ці плани включають аналітику про поточний стан популяцій цих тварин в Україні, про фактори впливу на їх стан та інформацію про заходи для їх збереження", – розповів Богдан Вихор.

Довідково.

Всесвітній фонд природи WWF — одна з найвпливовіших та найбільших незалежних природоохоронних організацій у світі, що нараховує понад 5 мільйонів прихильників і має представництва у більш ніж 100 країнах світу. Місія WWF полягає у тому, щоб зупинити деградацію природних систем планети та побудувати майбутнє, в якому людина житиме в гармонії з природою. Цього можна досягти шляхом збереження біорізноманіття планети, раціонального використання природних ресурсів, зменшення забруднення та нераціонального споживання. Діяльність фонду стосується передусім таких тем, як ліси, прісна вода та рідкісні види.

Понад 20 років WWF реалізує проекти в Україні. З 2019-го діє як національне представництво WWF, яке об’єднує представників громадськості та науковців. Робота набуває різноманітних форм – проведення досліджень, просвітництво, консультування державних органів та лобіювання змін до законодавства, мобілізація фінансових ресурсів для впровадження програм з вивчення і збереження природи.