Про це повідомляє "Закарпаття онлайн", інформує "Еспресо.Захід".
На території Колочавської загальноосвітньої школи №2, що у присілку Брадолець на Закарпатті, нещодавно з'явилося незвичне поселення з дерев’яних будиночків із млином, школою, церквою, основними жителями якого стали бджолині сім’ї.
Атракційна пасіка показує історію розвитку бджільництва від вулика-дуплянки до "розумного" вулика, оснащеного різноманітними сенсорними датчиками. Для відвідувачів тут побудували дерев’яну альтанку, проклали кам’яні доріжки, закупили спеціальні захисні костюми.
Відтепер усі охочі зможуть ближче ознайомитися з історією бджільництва в Карпатах, зокрема на території Національного природного парку "Синевир". А відтак, сподіваються пасічники, це допоможе зберегти чистопорідність карпатської бджоли, популяризувати карпатські продукти бджільництва серед туристів, зацікавити молодь бджільництвом тощо.
Територія нацпарку є однією з екологічно найчистіших в Україні, а особливі географічні та кліматичні умови гірського краю і наявність величезного різноманіття медоносних рослин дозволили зберегти донині автохтонний медоносний вид бджоли – карпатський. За міжнародною класифікацією він належить до Apis mellifera carnica var. ukrainiсa carpatica. Селекціонери вже створили низку ліній і типів цього виду, зокрема типи колочавський, вучківський, синевир, говерла й рахівський.
Регіон НПП "Синевир" з усіх боків оточено горами, що добре для збереження чистопородності, якби "пасічники-кочівники" привозили на територію регіону інші породи бджіл. Це призводить до великого "засмічення" генофонду місцевих пасік і поширення небезпечних бджолиних хвороб.
Щоб завадити такому "засміченню", місцеві пасічники об’єдналися й виграли проєкт "Карпатська бджола – спільні заходи зі збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні". Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках Програми транскордонного співробітництва "Польща – Білорусь – Україна" у 2014-2020 рр. Виконує проєкт Асоціація органів місцевого самоврядування "Єврорегіон Карпати – Україна", громадська організація об’єднання пасічників "Карпатська еко-пасіка", Колочавська сільська рада, Асоціація для Розвитку та Промоції Підкарпаття "Pro Carpathia". Діяльність за проєктом здійснюють у Косівському районі (Івано-Франківська область) – природному середовищі для виникнення та поширення гуцульського типу карпатської породи бджіл; Міжгірському районі (Закарпатська область), де поширений інший тип карпатської бджоли – колочавська бджола; Підкарпатському регіоні (Польща), який також має багато пасік і відомий унікальним медом із хвойних дерев.
"Проєкт спрямований на створення цілісних підходів до збереження аборигенної карпатської бджоли разом з промоцією традицій бджільництва в Карпатах, – розповідає адміністративно-фінансовий менеджер проєкту Василь Худинець. – У рамках проєкту вже повністю готова постійно діюча виставка "Карпатська пасіка в історичному розрізі – від дуплянки до "розумного" вулика" в Колочаві, пасічники здійснили моніторингову експедицію в межах НПП "Синевир" задля вивчення породної композиції високогірних карпатських пасік, облаштовуються туристичні маршрути, готові промоційні публікації для залучення відвідувачів тощо. А от фестиваль меду в Колочаві довелося перенести на наступний рік – через епідемію коронавірусу".
Усі фото: Закарпаття онлайн