Втрачена розкіш палацу Порчинських: історія створення й занепаду шляхетської резиденції на Рівненщині

Більше про історію палацу розповість "Еспресо.Захід".

Історія палацу

фото: mp.ostvytsya.com.ua

Село Урвенна, розташоване приблизно за 25 км від міста Рівне, вперше згадується у XV столітті під назвою Урвяна. Із XVI ст. входило до володінь Острозьких. Наприкінці XVIII століття воно перейшло у власність польської родини Порчинських, відтак на початку XIX століття власником маєтку став маршалок рівненського повіту Віталіс Порчинський. Він і збудував у своєму маєтку палац та заклав навколо нього парк. Як розповідає сайт "Хроніки Любарта", 1827 році палац в Урвенні уже був збудований.

Після смерті Віталіса Порчинського маєток перейшов у спадок його дружині, а потім – онучці Корнелії, що була дружиною маршалка повіту Адольфа Омеціньського.

У 1879 році маєток розділили між двома чехами-колоністами. У повоєнний час до палацу зробили добудову, на місці парку звели нові будинки. 

Як виглядав палац Порчинських

Палац був двоповерховою спорудою у стилі класицизму. По центру споруди містився чотириколонний портик. Колони іонічного ордера по центру перетинав балкон другого поверху. 

Між колонами на першому поверсі були парадні двері, які вели до просторої зали з дерев’яними сходами на другий поверх, – описує портал "Історична Волинь". На південному, протилежному боці, був засклений зимовий сад. Від зовнішнього простору зимовий сад і балкон відділяли колони, що сягали даху. Між зимовим садом і залою були дві кімнати.

Східне й західне крило будинку мали однакове вирішення. Другий поверх мав таке саме планування як і перший, але кімнати були вищими. 

Палац на малюнку Наполеона Орди. Зображення з книги Романа Афтаназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej, фото: hroniky.com

Стеля зали першого поверху була оздоблена ліпниною у вигляді великого польського орла посеред вінця (знищили совєти 1947 року). Будівлю накривав високий дах. 

Поруч із палацом була двоповерхова офіцина – будинок для прислуги й гостей. Будівля збереглася до наших днів, але, як і палац, втратила свій первісний вигляд. 

Далі була в’їзна брама, обабіч якої в саркофагах на високих постаментах лежали два кам’яні сфінкси. На територію палацу в'їжджали через арковий мурований місток. 

Польський поет-романтик і мемуарист, уродженець Волині Шимон Конопацький, який мав маєтності неподалік Урвенни, так описував Урвенський палац: 

"Палацик в Урвенній гримів на всю околицю – як через милу оку архітектуру, так і через внутрішнє оздоблення, що разом з англійським парком, що оточував палац, формувало чудову цілісність ансамблю і гарно утримувалося, разом з маленьким селом біля маєтку з витягнутими в рядочок маленькими хатками з мурованими коминами і акуратними городами обабіч ґанків, які рясніли квітами". 

Палац в Урвенні на малюнку Генріха Пеєра, фото: hroniky.com

Перед головним фасадом розкинувся англійський (ландшафтний) парк – традиційний для того часу природний парк з алеями, водоймами й декоративними насадженнями. Ці регулярні алеї й водойми формували цілісність із самою будівлею палацу. В парку розміщувався одноповерховий будиночок, де жив садівник. 

Стан будівлі у XX–XXI століттях

фото: 1ua.com.ua

У 1921–1922 роках на другому поверсі палацу в кутовій кімнаті обладнали шкільний клас, поки приміщення школи ремонтували після пожежі. 

1947 року в колишньому палаці розмістили контору колгоспу, яка була там до 1955-го. У серпні цього ж року територію віддали під новоутворений Урвенський будинок-інтернат для людей похилого віку й людей з інвалідністю. 

фото: mp.ostvytsya.com.ua

У 1970-х за часів інтернату до палацу прибудували двоповерховий корпус, остаточно спотворивши колишню панську резиденцію. 1983 р. його перейменували в Урвенський психоневрологічний інтернат, а з 2013 року назву змінили на Комунальний заклад "Урвенський психоневрологічний інтернат" Рівненської обласної ради. 

фото: retrorivne.com.ua

Нині головну будівлю колишнього палацу використовують як житловий будинок. Другий корпус перебуває в занедбаному стані та руйнується. Значна частина споруди утрачена або змінена. І лише мальовничі руїни нагадують про колишню велич палацу.