Махінації із благодійними коштами, земельні війни та гучні тендери: головні скандали 2025 року у Львові

Еспресо.Захід підготував добірку найгучніших скандалів, що протягом року тримали увагу Львова.

Скандал довкола донатів на лікування Гусакова

Назарій Гусаков - 31-річний львів’янин із діагнозом СМА (спінально м’язовою атрофією) 2-го типу, відомий як активіст за безбар’єрність та волонтер. Через високу вартість підтримувальної терапії препаратом "Еврізді" (близько 8 млн грн на рік) він постійно вів публічні збори коштів. Завдяки медійності та підтримці лідерів думок, лише на його рахунок у Monobank надійшло понад 40 млн грн, не враховуючи допомогу з міського бюджету Львова та безкоштовні ліки від виробника.

Скандал спалахнув у червні 2024 року, коли користувачі соцмережі X зажадали звітів про використання зібраних мільйонів. Гусаков не зміг надати підтверджень витрат, натомість надсилав старі фото ліків. Журналістські розслідування виявили через його криптогаманці обіг у розмірі понад 5 млн доларів, а також зв’язки з онлайн-казино та російськими букмекерськими платформами.  

Як наслідок, поліція відкрила кримінальні провадження – за статтею про шахрайство та про відмивання грошей.

фото: facebook-сторінка Назарія Гусакова

Сам Гусаков згодом визнав, що за винагороду допомагав третім особам «проганяти» гроші через свої акаунти та обмінювати їх на готівку. Водночас з’явилися свідчення про його можливу ігрову залежність та маніпулятивне виманювання грошей у професійних гравців у покер. На тлі звинувачень активіст заявив, що припиняє комунікацію.

Поки правоохоронці та влада перевіряють факти можливого шахрайства, з’ясувалося, що Гусаков виїхав до Італії ще в травні, за місяць до піка скандалу. Там проживають його родичі, і він може мати доступ до безкоштовного лікування за державними програмами ЄС. Цей кейс спричинив значну кризу довіри до приватних зборів в Україні.

Харасмент у ЛНУ: історія з професором Лосем

Львівська журналістка Катерина Родак 25 лютого публічно заявила про сексуальні домагання з боку професора факультету журналістики ЛНУ ім. Івана Франка Йосипа Лося. Вона розповіла, що під час складання заліку викладач залишився з нею наодинці в кабінеті, робив нав’язливі особисті зауваження, контролював її приватне життя та торкався її руки. У коментарях до допису десятки колишніх студенток повідомили про схожі випадки поведінки цього ж викладача.

Сам Йосип Лось усі звинувачення категорично заперечив, назвавши їх брехнею та провокацією, а студенток - "свинями". Він заявляв, що за десятки років роботи мав лише позитивні відгуки і не міг вчиняти жодних домагань. Водночас ситуація викликала широкий суспільний резонанс.

фото: Йосип Лось, фейсбук

На скандал відреагували громадські діячі та посадовці: представник омбудсмена наголосив, що проблема має системний характер, а народна депутатка Наталія Піпа звернулась до керівництва університету, зазначивши, що сексуальні домагання несумісні з роботою викладача. Було створено етичну комісію ЛНУ.

Після двох засідань етичної комісії, 27 лютого та 3 березня, комісія рекомендувала звільнити професора. 6 березня Львівський національний університет офіційно звільнив Йосипа Лося з посади. Згодом той спробував поновитись через суд, однак 17 липня Галицький районний суд Львова відмовив професору Йосипові Лосю в поновленні на посаді викладача факультету журналістики ЛНУ ім. І. Франка.

ФОП без досвіду виграла мільйонні підряди на відбудову зруйнованих ракетами будинків

На початку вересня у Львові вибухнув скандал: новостворений ФОП 21-річної Божени Стасів виграв тендери на відновлення двох житлових будинків на вулиці Степанівни №44 та №50, зруйнованих під час липневої атаки РФ. Загальна сума двох угод сягала майже 4 млн грн.

Компанію зареєстрували лише за кілька тижнів до оголошення тендеру, досвіду в будівництві вона не мала. А власниця підприємства – 21-річна Божена Стасів, яка цього року закінчила навчання на факультеті міжнародних відносин ЛНУ ім. Івана Франка. Згідно з резюме дівчини на Work.ua від 25 серпня, вона займається дизайном та SMM.

фото: LVIV.MEDIA

Це викликало обурення мешканців та хвилю критики на адресу міськради. У відповідь перший заступник міського голови  Андрій Москаленко заявив, що угоди буде розірвано, а відповідальних посадовців покарано. 

Після медійного розголосу державні замовники розірвали всі підряди з підприємством Божени Стасів. Однак, за деякий час після скандалу, тендери на відновлювальні роботи почала вигравати її мати, Іванна Стасів.

Провокаційне відео польського політика у Львові

Скандал навколо польського політика Славоміра Менцена розгорівся після того, як він разом із представниками партії "Конфедерація" приїхав до Львова та записав відео біля пам’ятника Степану Бандері. У ньому Менцен порівняв українських національних героїв із фашистами і закликав Україну припинити його культ.

"Ми з Анною Брилькою у Львові під пам’ятником Степану Бандері. Це терорист, якого ще під час Другої РП польський суд засудив до смерті за вбивства поляків. Він також заснував організацію українських націоналістів, яка відповідальна за різанину на Волині", – заявив він. 

Ці заяви викликали гостре обурення у львівській громаді.

Славомір Менцен і Анна Брилька, фото: Instagram Славоміра Менцена

26 лютого львівʼяни вийшли на мирний протест під Генеральне консульство Польщі у Львові та передали відкритий лист генеральному консулу Дороті Дмуховській. Активісти наголосили, що такі заяви є провокативними, недипломатичними та втручаються у внутрішні справи України, а також можуть наражати українців у Польщі на небезпеку. 

Згодом генеральний консул Польщі у Львові Дорота Дмуховська офіційно відповіла на звернення громади, повідомивши, що лист прийнято і розглянуто, а Польща незмінно визнає територіальну цілісність України та підтримує її прагнення до свободи. Попри це, скандал із Менценом став черговим болючим епізодом у польсько-українських дискусіях довкола історичної пам’яті й політичних провокацій.

Конфлікт через забудову Сокільників

Конфлікт навколо розширення села Сокільники та оновлення його Генерального плану переріс у публічне протистояння між місцевою громадою та владою Львова. Керівництво міста та представники аеропорту "Львів" стверджують, що плани щодо забудови приаеродромних територій, якими розпоряджається Сокільницька громада, загрожують безпеці польотів та унеможливлюють розвиток летовища.

Зокрема, заступник міського голови Львова Любомир Зубач назвав плани збудувати мільйон кв. м нерухомості на 72,2 га "повним трешем". За його словами, реалізація проекту може перетворити село на перенаселену "резервацію".

фото: Любомир Зубач, фейсбук

Зі свого боку, голова Сокільників Тарас Сулимко відкинув звинувачення Львова, називаючи їх маніпуляціями та політичним тиском. Він наголошує, що Генплан розроблено з дотриманням усіх авіаційних вимог та державних будівельних норм, а обмеження щодо шуму, зон впливу аеропорту та навігаційного обладнання враховані й підтверджені Державної авіаційною службою та аеропортом "Львів".

Крім того, раніше  "Міжнародний аеропорт Львів" офіційно повідомляв, що не має заперечень до проєктного плану та схеми обмежень у використанні земель села Сокільники.

Після того, як конфлікт перейшов у стадію правового розв’язання, Львівський апеляційний суд прийняв рішення та підтвердив законність рішень Сокільницької сільської ради.

"Рішення суду остаточно спростовує всі спекуляції навколо законності Генерального плану громади", - сказав Тарас Сулимко.

Зрив термінів запуску сміттєпереробного заводу

Цього року гостро розгорівся скандал між львівською владою та польським підрядником Control Process S.A. через затримку будівництва сміттєпереробного заводу, який будують вже чотири роки.

Оголошені терміни запуску заводу неодноразово зривалися, а щодо проєкту відкрито два кримінальних провадження. Обидві сторони заявляють про готовність завершити завод, але відповідальність за затримку покладають одна на одну.

фото: з фейсбука Андрія Москаленка

13 серпня біля Львівської міської ради відбулася гучна суперечка між заступником міського голови Львова Андрієм Москаленком та представником компанії Кшиштофом Хабієром. Сторони просто неба обмінювалися взаємними звинуваченнями у зриві термінів, невиконанні зобов’язань і блокуванні робіт.

Польська компанія заявляє, що затримки спричинені діями міста та ЛКП "Зелене місто", які нібито не забезпечили підключення електроенергії, доріг і мереж. Control Process посилається на арбітраж за правилами FIDIC і рішення DAB від липня 2025 року, яке, за їхніми словами, ухвалене на користь підрядника. Натомість міська рада звинувачує компанію у фактичному зриві робіт: недостатній кількості працівників, проблемах із доставкою та монтажем обладнання, недопуску електромонтажників і порушеннях українського законодавства.

Конфлікт перейшов у юридичну площину. ЛКП "Зелене місто" подало позов до Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України через системні порушення з боку Control Process, зокрема спробу самовільно змінити виробника критичного обладнання та штучне уповільнення робіт. 

А 5 грудня стало відомо, що ЛКП "Зелене місто" офіційно розпочало процес нарахування штрафних санкцій польському підряднику Control Process, який не виконав умов контракту з будівництва сміттєпереробного заводу у визначений термін.

Родинний бізнес ексБЕБівця Мудя  

Скандал довкола колишнього начальника оперативного управління БЕБ у Львівській області Романа Мудя розгорівся після розслідування "Української правди". Журналісти з’ясували, що під час його роботи на держслужбі колишня дружина Наталія Мудь придбала елітний ресторан Kilinski у Стрийському парку та заробила на ньому мільйони гривень. Попри офіційне розлучення у 2022 році, родина фактично продовжувала жити разом в одному будинку у Львові.

фото: news.hab.media

Формально суд визнав, що подружжя не веде спільного господарства, а у 2024 році Наталію Мудь навіть позбавили батьківських прав на неповнолітню доньку Уляну. Водночас журналісти зафіксували, що вона регулярно перебувала з дітьми та брала участь у сімейному бізнесі, а сама дитина знімалася в рекламі ресторану. Старші діти також працювали у Kilinski як ФОПи і задекларували десятки мільйонів гривень доходів.

Розслідувачі припускають, що розлучення могло бути інструментом для приховування реальних статків родини та уникнення ризиків, зокрема мобілізації. Сам Мудь ці твердження заперечує, пояснюючи розрив із дружиною особистими проблемами та надаючи дані про її значні доходи ще до купівлі ресторану. Після зацікавлення журналістів у травні 2025 року він залишив БЕБ, заявивши, що не хоче шкодити репутації сім’ї.

Скандал отримав продовження у судах: донька Романа Мудя Зоряна подала позов проти матері щодо боргу, внаслідок чого суд наклав арешт на ресторан Kilinski та корпоративні права. Юристи не виключають, що це може бути спробою убезпечити майно від можливих дій правоохоронців. Паралельно сам Мудь судиться з БЕБ, вимагаючи понад мільйон гривень компенсації за нібито неправильно нараховану зарплату.