"Навчитися літати можна навіть за тиждень": командир взводу БПЛА 104-ї бригади

Про військового розповідають у пресслужбі 104-ї бригади ТрО, передає "Еспресо.Захід".

Сергій родом із Рівного, але кілька років жив у столиці, тож саме там його і застали перші вибухи 24 лютого. 

"Якраз о 5 ранку встав, коли почався обстріл Києва. Забрав дружину, брата і ми поїхали на Рівненщину. А вже наступного дня пішов без повістки в ТЦК", – пригадує боєць.

Спочатку він став піхотинцем, і в цій ролі пройшов пекло боїв на Бахмутському напрямку. Зараз продовжує службу вже як пілот БПЛА знову в зоні бойових дій, але в іншому районі – на південному напрямку.

Після досвіду піхотинця Ведмідь став бійцем у складі роти ударних безпілотних авіаційних комплексів "Серафими", він швидко освоїв нову спеціальність і тепер вже командує взводом.

Фото: 104 бригада ТрО

"Літати на дронах мені якось було більше до душі. Я знав, що маю потрапити сюди в РУБАК і йшов до цього", – ділиться оператор-самоучка, який освоював керування дронами самотужки, без спеціальних навчань.

Великим бонусом для майбутніх пілотів БПЛА, за словами Сергія, стане захоплення комп’ютерними іграми. І тут він сам зізнається, що полюбляв грати в Танки, а саме це й дуже допомогло освоїтись.

Якщо ж людина серйозно замислюється над тим, щоб стати пілотом, то воїн рекомендує купити спеціальний пульт, а також звернути увагу на безліч навчальних додатків на телефон, за допомогою яких можна добре набити руку.

Що ж до своєї служби, то Ведмідь каже, що жодного разу не пошкодував про рішення піти добровольцем і той запал досі не зник, бо ворог досі на наших землях. Проте важко для нього інше.

"Дитині вже 2,5 року, а я тут, не бачу його. Дуже хочеться після 2 з половиною років вже до сім'ї, але я розумію, що куди ж ти підеш, якщо справа ще не закінчена, – говорить Сергій та зазначає, що за ці роки чимало усього змінилося, але особливо він сам: – Війна сильно змінює. Все радикально інакше. Немає вже тих веселощів. І тої дурні, яка була раніше в голові. У мене взагалі за цих три роки все кардинально помінялося".

Військовий мріє про перемогу і працює задля того, щоб її наблизити, адже хоче нарешті повернутися до сім’ї, до своєї дитини. Щоб разом із ними жити в мирній та безпечній Україні.

• Кінематографісти "Вавилон’13" зняли документальний фільм про роботу ТЦК у Львові, героєм якого став військовий Віталій Смілка, який воював під Попасною. У його біографії десятки років служби у різних підрозділах не лише на захисті України, а й участь у миротворчих місіях. Зранку 24 лютого 2022 року Віталій Смілка полишив цивільну роботу та знову повернувся у військо, де вже за декілька днів опинився під Попасною. Тепер він працює у Львівському ТЦК.