Бої в міській забудові все ще тривають: у 24-й ОМБр розповіли, як росіяни штурмують Часів Яр

Про це в інтерв'ю для Еспресо.Захід розповів начальник відділу комунікації 24-ї Окремої механізованої бригади імені Короля Данила Іван Петричак.

До слова, росіяни вже декілька разів заявляли про взяття цього населеного пункту.

Часів Яр – ключ до Краматорська

Яка зараз ситуація в Часом Яру з огляду, зокрема, й на те, що росіяни повідомляли кілька днів тому, нібито вони вже захопили місто? Яку частину міста власне контролюють Сили оборони?

З приводу цифр, коли чув, наприклад 88%, 33%, то ніколи не розумів, як це вирахувати загалом. І, крім того, сказати, що якусь певну частину контролюють росіяни, або контролюємо ми – це не буде інформація, яку можна назвати точною, бо ніхто цього не вирахує. Ситуація на фронті впродовж останнього року наскільки напружена і динамічна, що ці метри змінюються кожного дня.

Якщо взяти суспільство у вакуумі, яке уявляє фронт як сталу лінію окопів, то я розчарую, що вона вже давно такою не є. Бо противник постійно малими групами намагається заходити та інфільтруватися серед наших позицій. Ну, і те саме робимо ми. Тому говорити про якусь визначену лінію фронту, яку ми уявляємо просто на карті, буде неправильно.

Але варто розуміти, що противник нині намагається пройти вперед. Ворог постійно докладає для цього зусиль. А ми постійно робимо так, аби не дати можливості цьому відбутися, щоб змінити тактичне положення, покращити його для нас. 

Тому війна у Часовому Яру триває. У місті, в міській забудові. Якщо подивитесь на Deepstate, то там можна побачити, де умовно пролягає лінія фронту.

карта Часового Яру, фото: Еспресо

Часів Яр такий важливий передовсім, зважаючи на панівну висоту в цій околиці? 

Звичайно. Це давно відома інформація і тут нічого нового додати. Противник заявляв про те, що Часів Яр – це панівна висота, яку вони ймовірно хочуть використовувати для подальшого наступу в регіоні. Росіяни хочуть використати Часів Яр як плацдарм для подальшого наступу на Краматорську, Слов'янську агломерацію. 

Загалом зараз яким є наступ росіян? Наскільки масованим, яку техніку вони застосовують?

Зараз ми бачимо тенденцію росіян до зменшення кількості застосованої бронетехніки на нашому напрямку. Якщо рік тому противник застосовував за один штурм понад 20 одиниць бронетехніки, і ця вся техніка в нього горіла...

Це були умовно новітні російські БМД-4, легкі і броньовані машини для закидання піхоти росіян, і вони на них намагалися підвозити якомога ближче до наших позицій свою піхоту, однак зазнавали великих втрат.

За рік силами бригади і суміжних підрозділів було набито значну кількість нової бронетехніки, а тепер ми бачимо, що противник має тенденцію до застосування  старої техніки, типу МТЛБ, обвареної. А в більшості вони застосовують не бронетехніку, а квадроцикли або мотоцикли.

Не вистачає трьох речей – часу, боєприпасів і людей

фото: 24-та ОМБр імені короля Данила

24-та бригада давно воює в Часовому Яру. Знаєте вже добре ці краї? Краще воювати довго на одному місці?

Знаєте, ми точно цього не вирішуємо, бо це – наказ вищого командування, який ми виконуємо. Але на сьогодні Часівоярівська кампанія – одна з найдовших кампаній в історії 24-ї бригади, коли ми стоїмо на одному місці й під такою навалою противника стримуємо фронт. Зрозуміло, що коли бригада стоїть на одному місці певний час, усі підрозділи цієї бригади, включно з приданими батальйонами, вивчають цю територію, можуть порівняти фотознімки, розвідки, можуть знати та шукати нові маршрути, зважаючи на той бекграунд і досвід ведення війни саме на цій території, не зважаючи на рельєфи місцевості та на розвідку противника. Кожного дня відбувається спостереження, ми аналізуємо дії противника і вживаємо відповідно заходів для того, аби не дати росіянам виконати їхніх поставлених задач. 

Чого зараз бракує найбільше на цій ділянці фронту, або ж що саме найбільше зараз потрібно?

Ми нічим не відрізняємось від інших бригад у цьому плані. До цього стояли на Торецьку. Війна постійно змінюється. В такій ситуації, коли ми воюємо із силами ворога, який значно переважає нас у кількості, завжди не вистачає трьох речей – часу, боєприпасів і людей. Не через те, що боєприпасів не дають, або людей не дають.

Переважаючі сили противника наштовхують на те, що завжди хочеться більше і краще. Але виходимо з того, що маємо. На тепер це питання гостро стоїть в людях, бо бригада хоч і в таких складних умовах, але росте, розвивається і рухається в ногу з часом.

На базі бригади з'являються нові батальйони безпілотних систем, підрозділи НРК – наземних роботизованих комплексів. Зараз шукаємо пілотів, механіків, техніків, які будуть застосовувати ці безпілотні системи для того, щоб воювати дистанційно. Ну й ситуативні збори - також це дуже важливо для нас.

У кожному підрозділі бригади є лабораторії дронів, є ті люди, які керують, розвідують дронами, наносять ворогові вогневе ураження. Ці підрозділи забезпечується централізовано дронами від держави, від різноманітних фондів, але на базі кожного підрозділу є якісь невеликі збори, там по 100, по 200,000 грн, для того, щоб їх модернізувати, змінювати частоти й робити так, аби завдавати противнику якомога більшого ураження.

Ці збори є відкритими на сторінках кожного з підрозділів. Можна і треба долучатися.