Львівські поліклініки приєднують до лікарень. Керівник ТМО 2 Миськів - про те, які зміни чекають на пацієнтів і персонал
На сесії Львівської міської ради 25 листопада депутати підтримали рішення приєднати міські поліклініки до лікарень у складі територіальних медичних об’єднань (ТМО). Йдеться про реорганізацію шести поліклінік: 2-га, 4-та й 6-та увійдуть до Першого ТМО, а 3-тя й 5-та — до Другого ТМО
Що означають ці зміни для мешканців Львова та медичного персоналу? Як відбуватиметься фінансування й чи стане медична допомога доступнішою? Про це журналістка Еспресо.Захід поговорила з керівником Другого ТМО Андрієм Миськівим.
Які організаційні рішення стануть першими після приєднання поліклінік №3 і №5 до складу вашого ТМО?
На сьогодні після ухвали сесії є низка процесів, які мають відбутися. Перше — це отримати ухвалу, зареєструвати її, потім поінформувати Національну службу здоров’я. І зробити ще певні кроки для того, щоби юридично все потім не відобразилося на якійсь фінансовій стороні, чи там переукладання декларації. Тобто це сьогодні є першим кроком.
Друге — ми перебуваємо в повній комунікації з керівниками поліклінік, уже мали зустріч. Нам потрібно розуміти, яка в них організаційна структура, штатні розписи, для того щоб це врегулювати.
Але основне питання полягає в тому, що, як я вже попередньо говорив, сьогодні ми об’єднуємось як сильні партнери, і кожен надає цю послугу в себе максимально якісно, відповідно до своїх можливостей.
Тому на перших етапах однозначно, що ми беремо всіх працівників, і керівники медичних підрозділів залишаються. Єдине, якщо ви запитуєте про зміни в структурі, — це стосується адміністративно-господарського персоналу. Адже в Другому медичному об’єднанні вже сформовані бухгалтерський напрям, кадровий, фінансовий тощо. Тут відбудеться об’єднання напрямків, але медична спільнота працюватиме так, як працювала.
Тобто скорочувати лікарів і закривати відділення не будуть?
Є первинна медична допомога, де працює сімейна медицина, куди входять лікар-педіатр, терапевт і сімейний лікар. Якщо взяти 3-тю поліклініку, то в них є єдина служба в одному місці.
Якщо взяти П’яту поліклініку — це й сама поліклініка, й Рудно, й амбулаторії. Так само, як це є і в Другому медичному об’єднанні — є надання послуг сімейними лікарями. Тобто ці відділення також не потребують жодних структурних змін.
Далі: у поліклініці є терапевтичний профіль, є хірургічний профіль, є лабораторна служба, є діагностичні напрямки — рентген, ультразвукова діагностика, ендоскопічна служба.
Окрім того, у П’ятій поліклініці є травматологічний пункт як окрема служба. У нашому розумінні управління, в нас є хірургічна служба об’єднана, є терапевтична служба об’єднана, є діагностично-консультативна служба. Тому можуть бути зміни структур для ефективного управління.
Це робиться для контролю, підтримання якості надання допомоги, інфекційного контролю. Тобто це організаційні моменти, які не стосуються працівників і пацієнтів — ні тих, хто надає послуги, ні тих, хто їх отримує.

Андрій Миськів, фото: ЛМР
Чи зміниться робота вузьких спеціалістів, які працюють у поліклініках? Чи можуть їх перевести в інші підрозділи?
Поліклініка загалом, де працюють усі спеціалісти, — це стала будівля. У цій будівлі ці послуги й надалі надаватимуть.
Знову ж таки, якщо говорити про поліклініки, то бувають випадки, коли певні спеціалісти є не всюди. Наприклад, ви знаєте, що є різні захворювання, у тому числі онкогематологічні. Ми, як Друге медичне об’єднання, є одним із лідерів у Львові в наданні послуг таким хворим.
У нас є лікарі-гематологи. У деяких поліклініках їх точно немає. Тож можемо делегувати наших кваліфікованих фахівців із Другого медичного об’єднання, наприклад, на день чи на кілька годин у тиждень для консультацій того спеціаліста, якого немає в них.
До прикладу: у П’ятій поліклініці буде запроваджена нова послуга з рентгенотерапії, якої немає в нас у Другому медичному об’єднанні. Але пацієнти, які потребують цієї послуги, є. Тому ми будемо скеровувати їх до 5-ї поліклініки.
Тобто це повне переформатування маршрутів пацієнтів — щоб у першу чергу було зручно саме для пацієнта.

фото: ТМО2
Що загалом зміниться для мешканців? У Луцьку, наприклад, через приєднання поліклінік до кластерної лікарні пацієнтам довелося переукладати декларації з лікарями. Чи може таке статись у Львові?
Декларації переукладати не доведеться, тому що є повністю напрацьований маршрут Національною службою здоров’я. Відповідно, коли маршрут не змінюється, то й декларації перекладати не потрібно. Враховуючи рішення, яке прийняла сесія, ми маємо, як я на початку говорив, зробити свої певні кроки щодо інформування Національної служби здоров’я.
Але все-таки, які зміни чекають на мешканців?
Збільшення кількості можливостей. На сьогодні існує проблема: пацієнти часто говорять, що неможливо записатися, потрібно довго чекати. Єдиний шлях її вирішення — збільшення кількості консультантів, тобто вузьких спеціалістів, щоб можна було швидше надавати послуги.
У нас є широкий спектр спеціалістів, висококваліфікованих лікарів, які працюють у стаціонарних відділеннях. І ми будемо делегувати їх на робочі години в поліклініки, щоб пацієнти могли отримати консультацію.
Наступне питання — складність запису на обстеження, зокрема ультразвукову діагностику. Ми плануємо збільшити кількість апаратів ультразвукової діагностики, щоб забезпечити кращий доступ до цієї послуги.
І так по кожному випадку, який виявлений у кожній поліклініці.
Але потрібно розуміти: держава в програмі медичних гарантій через Національну службу здоров’я оплачує послуги лише за наявності електронного скерування. Є чіткий маршрут: пацієнт має сімейного лікаря, і саме сімейний лікар визначає потребу в тій чи іншій консультації, діагностичному чи лабораторному обстеженні. Після цього формується електронне скерування.
На жаль, сьогодні багато питань виникає щодо доцільності призначень. Часто пацієнти самі вирішують, що їм потрібна консультація певного спеціаліста або конкретне обстеження — і саме це створює великі черги.
Ми зараз на етапі контрактування з Національною службою здоров’я. Наприкінці року або в грудні, після ухвалення бюджету в другому читанні, буде, скоріш за все, проєкт постанови, де побачимо вже чіткі правила на 2026 рік. І, знову ж таки, держава готова платити за безкоштовні консультації, але за показами.
Тому я наголошую: має бути правильна маршрутизація пацієнта — від симптомів і хвороби до консультації й обстеження. Це дозволить уникнути гіпердіагностики та надмірних черг.
Тут є два напрямки:
- Додаткова кількість спеціалістів і обладнання — якщо є потреба.
- Правильне скерування пацієнтів до послуг за показами.
І паралельно ми розвиватимемо платні послуги. Є пацієнти, які хочуть отримати допомогу вже й негайно — в день звернення. Потрібно зробити якісну сервісну платну послугу, на що сьогодні також є великий запит від мешканців.

фото: ЛМР
Після приєднання поліклінік кошти НСЗУ надходитимуть на ТМО. За яким принципом їх розподілятимуть? Чи залишатимуться кошти, які НСЗУ спрямовує на сімейну медицину, повністю на первинній ланці, чи ви плануєте іншу модель розподілу?
Тут справді немає нічого нового. Друге медичне об’єднання вже зараз надає і первинну, тобто сімейну медичну допомогу, і спеціалізовану амбулаторну та стаціонарну. У нас є чинні договори з НСЗУ на всі ці послуги, відповідно, кошти надходять окремо на первинну допомогу. На сьогодні в об’єднанні маємо 240 тисяч декларацій — це одне з найбільших значень в Україні, не лише у Львові. До нас приєднуються ще дві поліклініки, загалом це орієнтовно плюс 120 тисяч декларацій, тобто майже вполовину менше.
Сімейні лікарі в нас повністю забезпечені заробітною платою відповідно до чинних нормативів. Ми вкладаємо кошти в покращення умов для них, в оновлення обладнання, у розвиток кабінету промоції здоров’я. Для нас первинка — одна з ключових тем, бо головне завдання медицини — профілактика, щоб люди залишалися здоровими.
А коли вже первинна ланка не справляється і пацієнту потрібні консультації вузького спеціаліста чи стаціонарне лікування — тоді підключається спеціалізована допомога. Ми далі працюватимемо за цим же принципом: у пріоритеті профілактика, а в разі потреби — госпіталізація або скерування на реабілітацію чи хоспісно-паліативний супровід.
Деякі депутати висловлювали застереження, що після приєднання поліклінік сімейні лікарі будуть залежними від ТМО, а відтак будуть зацікавлені скеровувати більше пацієнтів у стаціонар. Наскільки такі побоювання є обґрунтованими? Чи є у вас запобіжники проти таких зловживань?
Це в першу чергу питання менеджменту лікарні, і в нас існує чітка політика недопущення будь-яких зловживань. Спираємося не на власні вигадки, а на аналітичні дані, які надає Національна служба здоров’я. Наприклад, за жовтень є звіт: із 35 тисяч людей, які звернулися по допомогу до сімейних лікарів, 31 тисяча отримали її саме на первинному рівні. Лише приблизно 16%, тобто до 4 тисяч пацієнтів, були скеровані або до вузького спеціаліста, або на госпіталізацію.
Ці цифри самі по собі показові. Міністерство охорони здоров’я й НСЗУ вважають золотим стандартом, коли 80% допомоги надається на первинці. У нас уже 86%. Тож говорити про якийсь примус чи навмисне перенаправлення пацієнтів до стаціонару точно немає підстав.
Правила, які діють у Другому медоб’єднанні, будуть поширені й на 3-тю та 5-ту поліклініки. Наше основне завдання — лікувати максимально на первинному рівні, а консультації вузьких спеціалістів чи госпіталізація — це вже наступні кроки лише тоді, коли сімейний лікар не може вирішити проблему самостійно. І вже зовсім крайній варіант — хірургія, терапевтичний стаціонар, паліативна чи реабілітаційна допомога.
Якою буде ситуація із заробітними платами сімейних лікарів після приєднання? Чи передбачається їх зростання, і які критерії впливатимуть на це?
У нас є колективний договір, який регулює процес нарахування заробітної плати.
Зараз у пресі багато пишуть, що зарплата сімейного лікаря зросте до 35 000 грн через зростання капітальної віддачі, але я б усе-таки хотів дочекатися постанови Кабінету Міністрів, яка чітко пропише правила.
На сьогодні, відповідно до попередньої постанови Кабінету Міністрів, сімейний лікар, який має 1256 декларацій (це 70% норми, адже норма — 1800 декларацій), має зарплату не менш ніж 20 000 грн.
У нас це все зарегульовано та рекомендовано, і ми чітко дотримуємося цих правил. Якщо буде прийнята нова постанова, яка встановить інший мінімум, відповідно заробітна плата сімейних лікарів буде збільшена до цієї нової норми.
- Актуальне
- Важливе