Непопсові прогулянки: про львівські підземелля і все, що з ними пов'язано

З "Еспресо.Захід" він поділився враженнями від мандрів під львівською бруківкою. Розповідає, що там - не менш захопливо і цікаво, аніж на поверхні. 

Статистики, скільки подолав кілометрів, не веде, але відомо, що у Львові тільки понад 30 кілометрів річища Полтви.

"Крім того, я всюди бував по багато разів. "А до підземель ще відносяться й печери, і військові бункери - тобто підземель багато і різних. Річка Полтва, що у Львові під землею, тече від очисних споруд по вулиці Липинського, Чорновола, далі центр - і практично під всім центром можна пройти під землею, навіть враховуючи Сихів. Напряму дійти з центру до Сихова не вийде, бо там є декілька водоспадів. Але, якщо на Сихові зайти в Зубру, то можна окремо собі погуляти. Утім, абсолютно елементарно можна дійти від Оперного театру до Личаківського під землею. 

Там насправді гарно. Колектори будувались за Польщі й за Австрії. Вони аркові, з тесаного каменю, красиво зроблено. Найбільше такі прогулянки приваблюють загадкою. Ти йдеш і ніколи не знаєш, куди прийдеш і що там можна буде побачити. Нещодавно ми розкрили таємницю, де саме переховувались євреї у Полтві у часи другої світової війни", - ділиться Риштун. 

Любителі таких мандрів розповідають, що водять охочих погуляти під львівською бруківкою. Але до такої подорожі треба бути підготовленим. Принаймні мати елементарне спорядження - гумові чоботи та ліхтарик. 

"Якщо простою мовою, то ми йдемо там, де течуть нечистоти. Хоч таки справді певна  небезпека є. Особливо коли у Львові дощ - піднімається вода і можна загинути. 

Тому самотужки краще цього не робити, набагато безпечніше ходити з людьми, які вже не раз були у цих місцях і знають як себе поводити та куди йти. 

А от щурів я б не відносив до небезпеки, вони тікають від людей. Йдеш по Полтві й вони бігають повз тебе. Це нормально, немає нічого страшного. 

От що мені справді запам'яталося з підземних подорожей, то в Калуші підземна шахта. вона виявилась затопленою. Спуск вниз по шнуру - десь 180 метрів вертикально вниз. Це 6 дев'ятиповерхівок. Коли я спустився вниз, то зрозумів, що там все затоплено і немає входу повітря, тому треба якомога швидше тікати, бо кисень закінчиться за 5 хвилин і я не зможу вибратись. Оце було справді складно і небезпечно. 

Для походів під землю треба мати особливе спорядження. Є газоаналізатори, мотузки. А для простих походів достатньо ліхтарика і водонепроникне взуття - гумові чоботи чи костюм", - пояснює львівський дигер. 

Він додає, що сама Полтва і все, що побудовано зі споруд, де є підземелля, вони з колегами вже давно знають. А підвали будинків і костелі не такі цікаві.

За підрахунками дослідників, загальна протяжність усіх підземних комунікацій під Львовом сягає сотні кілометрів. І, якщо декого прогулянки поміж нечистот і щурів лякають, то у Львові чимало підземель перетворилися на туристичні маршрути для відвідувачів без гумових чобітків. От деякі з них.

Підземелля костелу Єзуїтів (гарнізонний храм Петра і Павла) - це рештки мурів княжих часів XIII ст. Підземелля складаються з трьох рівнів, частина з них засипана землею. Тут можна побачити залишки побутової кераміки XVI ст. і фрески XVII ст., а також декілька величезних макетів, де зображене місто в мініатюрі. Найцікавішим об'єктом, який був знайдений у цих підземеллях, є саркофаг XVIII ст. з суцільного каменя. Вага лише одного віка (кришки) саркофага перевищує 600 кг.

Підземелля Домініканського костелу називають найстарішими у Львові. Історики припускають, що це - залишки муру палацу самого князя Лева, проте остаточно довести цей факт неможливо. Тут є копія залу катувань та келія монаха-відлюдника.

Ще одним цікавим об'єктом є підземелля монастиря бернардинів. Для огляду доступна лише невеличка частина - та, де розташований Музей ідей (вул. Валова). Зараз у цих підземеллях діють два музеї: українського модерного мистецтва та гутного скла. Решта підземель або не вціліли, або нерозчищені.

Найбільші за розміром підземелля у Львові розташовані під Преображенською церквою на вулиці Краківській. На місці храму колись був костел ордену тринітаріїв - ордену, що займався викупом християн із неволі в ісламських країнах. Під вівтарем Преображенської церкви є підземелля, які, як і сам храм датуються XIX ст.

Підземні ходи та приміщення під Цитаделлю належать уже до новітніх часів - XIX ст. Їх точного плану немає. Судячи із численних вентиляційних колодязів, гори Каліча та Вроновських, на яких збудовано Цитадель, повинні бути нашпиговані підземними порожнинами. За радянських часів навіть ширилися чутки, що у разі війни під Цитадель мали бути перенесені центральний телеграф та пошта. Ті львів'яни, яким по службі доводилося побувати у підземеллях Цитаделі твердили, що там - ціле підземне місто.

Підземелля під Оперним театром. Раніше на місці нинішнього проспекту Свободи протікала річка Полтва, яку в XIX столітті закопали під землю і закували в колектор. Там вона протікає й до сьогодні. Один із символів міста - оперний театр - стоїть майже на місці, де проходило колишнє русло. В цих підземеллях екскурсоводи розповідають про спорудження театру на річці, його подальшу долю і демонструють саму Полтву, яка і зараз протікає під Львовом.

Фото: explorer.lviv.ua.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.