Найпопулярніші шахрайські схеми в інтернеті під час війни й не тільки: як вберегтися

Разом зі старшою інспекторкою управління протидії кіберзлочинам у Львівській області капітаном поліції Валерією Івковою "Еспресо Захід" розповідає, як розпізнати шахраїв і вберегтися від них.

• Фішинг 

Метою такого способу є виманювання в користувача мережі особистих даних чи викрадення грошей. Методи дій шахраїв у такому випадку доволі прості: вам надходить посилання, а після натискання на нього зловмисники отримують доступ до вашої конфіденційної інформації.

"Сьогодні фішинг є серед найпоширеніших шахрайських схем. Це, зокрема, розсилка повідомлень на кшталт "отримайте грошову допомогу у зв’язку з війною в Україні", або "ваш акаунт буде заблокований, тому терміново пройдіть авторизацію". Події, які відбуваються в країні, спонукають шахраїв вигадувати відповідні приводи та підстави для комунікування з населенням", – розповідає Валерія. 

• "Легкі гроші"

Ще одна схема, яка набула популярності в Україні, – це так звана пропозиція роботи. Часто шахраї пишуть з іноземних номерів у месенджери, здебільшого це WhatsApp і Telegram, представляються працівниками фірм і пропонують заробіток у мережі.

"Серед умов – треба поставити 5-6 лайків, написати кілька коментарів, і людина має отримати за це гроші. Є нюанс – після того, як "працівник" виконує ці дії, йому кажуть: якщо ви хочете заробляти більше, то проплачуйте доступ до певних завдань чи товарів. Людину "розводять" під виглядом роботи", – пояснює поліціянтка.

Здебільшого перший раз такому "працівникові" можуть навіть надіслати гроші – 100-150 грн. Однак далі, щоб продовжити роботу з такими "роботодавцями", платити попросять уже вас. 

• Продаж товарів, яких не існує

Напередодні свят і перед покупкою подарунків онлайн особливо важливо пам’ятати про цей вид шахрайської схеми. На маркетплейсах, магазинах у соцмережах продавці просять повну або частково передоплату, а потім не відправляють товар. У таких випадках не варто переказувати повну суму, а краще домовитися з продавцем про передплату до 100-200 грн, на доставку посилки.

• Гроші в борг для друга

Ще один доволі поширений спосіб виманити гроші. Зловмисники зламують акаунт у соцмережі, і від імені власника сторінки шахрай починає розсилати в месенджер повідомлення з проханням терміново надіслати йому певну суму. Зловмисники тиснуть на почуття родичів, знайомих чи друзів людини та змушують тих надсилати свої кошти.

До слова, для шахраїв у мережі не існує меж, а тому вони маніпулюють війною та важкими життєвими ситуаціями.

"Бувають випадки, коли людям, які мають знайомих чи родичів у полоні, пишуть чи дзвонять і кажуть, що за певну суму можуть допомогти витягнути полоненого. Або стверджують, що ваш родич потрапив у ДТП, тому треба "відкупити-відмазати". Внутрішньо переміщені особи в цьому випадку також можуть бути потерпілими. Наприклад, тут теж актуальний фішинг, коли людину спонукають до введення персональних даних чи реквізитів банківської картки, номера, CVV-коду та терміну дії. Тобто людину переконують, що вона може отримати гроші, зареєструвавшись за посиланням, наприклад, від ООН чи ЮНІСЕФ. Користувач вносить ці дані, бо потребує коштів, а зловмисники стягують певні суми".

• Як вберегтися від шахраїв

На зловмисницькі приманки потрапляють люди різних вікових категорій. Часто тут спрацьовує неуважність, тому варто придивлятися, за якими посиланнями ви переходите чи які сайти відвідуєте. З обачністю ставтеся до магазину, де щось купуєте, а також перевіряйте інформацію про продавця й читайте відгуки в інтернеті. 

Не вводьте інформацію про себе на сумнівні сайти. Жодна урядова організація чи благодійний фонд не збиратимуть особисті дані тих, хто потребує допомоги, в месенджері чи соціальних мережах. Максимум, що вам можуть надіслати, – це лист зі скеруванням, де радять звернутися до конкретної установи та отримати гроші там. 

Благодійні фонди також не просять терміново вводити особисті дані для отримання виплат.

"Так само варто перевіряти посилання, на які ми переходимо, від невідомих осіб, та й від друзів. Загалом важливо перевіряти оформлення сайту, на який заходите – чи відповідає він дійсності в плані дизайну, клавіш. Варто перевіряти також домен. Якщо ви не знаєте, що це за сайт, пошукайте як він має називатися, яке оформлення він має та чи взагалі відображається він в гуглі", – підсумувала поліціянтка Валерія Івкова.

• Читайте також: Шахраї за добу ошукали буковинців на понад 412 тисяч гривень