"Нас насильно змушують вивчати другу іноземну мову — російську", - Святослав Літинський

Про наслідки та загрози від такого законопроекту журналістка "Еспресо.Захід" поспілкувалася із громадським діячем Святославом Літинським.

 

Пане Святославе, Ви відомий своєю активною позицією за просування української мови. Як Ви оцінюєте українське телебачення зараз?

Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь робив моніторинг телебачення, де видно, що близько 2/3 усіх серіалів нині транслюються іноземною українською мовою. Тобто відбувається мовне насильство над українцями. Очевидно, громадянин України зобов’язаний знати українську мову для того, щоб скористатися державними послугами. Проте нас насильно змушують вивчати другу іноземну мову — російську. Ми перебуваємо у Львові, нам до Польщі близько ста кілометрів, до Угорщини чи Румунії — двісті, чи у нас є хоча б один серіал угорською, польською, румунською чи білоруською на телебаченні? Ні,  маємо лише цілеспрямоване нав’язування мови держави агресора.

А Ви дивитеся українське телебачення? Ви там можете для себе знайти українські розважальні, наукові програми, фільми, серіали?

Мова стала одним фактором, чому я перестав дивитися телебачення. Вдома ми зараз не під’єднані до жодного телебачення.

Через те, що немає українського контенту?

Навіть не те, що немає українського контенту, а те, що мене змушують вивчати іноземну мову для того, щоб споживати телевізійний продукт.

Днями народні депутати України проголосували за порядок денний, куди внесли законопроект 5554, який запроваджує відтермінування трансляції українських фільмів. У тексті законопроекту зазначено не раніше, що норма, яка мала б запрацювати з 16 липня в разі прийняття законопроекту запрацює не раніше, ніж за два місяці після відміни карантину. Тобто вся проблема в пандемії. Коли ви неодноразово вимагали перекласти на українську державні документи, ви стикалися з перепонами? Може бути ковід перепоною?

Ми, як держава, вже тридцять років незалежні. Закон ухвалили у 2019 році, вже пройшло два роки після ухвалення Закону. Три десятки роки пройшло після відновлення незалежності і два роки після ухвалення. Ще потрібне якесь відтермінування? У 2001 році був зроблений перепис населення, де досліджували, яка рідна мова у людей. У результаті, у 95% регіонів, де рідна мова була не українська - нині анексовані і окуповані. Чи ми хочемо ще продовжити політику насильного зросійщення українців, щоб наші ще нові території анексували? Якщо ми не далекоглядні, то будемо цього хотіти. Якщо ми розуміємо, що наша територіальна цілісність безпосередньо залежить від використанням української мови, не будемо.

Це насправді проблема, адже таким чином дискримінують українців, котрі спілкуються українською. Ми не можемо знайти українського контенту на телебаченні.

Безумовно. В Україні має бути телебачення українською мовою. Так само, як сфера послуг, як держава має функціонувати українською, бо це записано в Конституції. У своїй діяльності я дуже часто зустрічався і зараз зустрічаюся з ситуаціями, коли держава вимагає від мене знання російської мови. Держава мене не вчила російської мови, я не вивчав її у школі, в університеті, кандидатську захищав — не вивчав. Чому мене нині зобов’язують вивчати російську? До прикладу, я хочу отримати довідку про несудимість, заходжу онлайн на сайт МВС, мене змушують записати своє ім’я, прізвище, по батькові російською мовою. Це державний примус для вивчення другої державної і це не англійська.

А Ви стикалися з перепонами, коли відстоювали права української мови?

До прикладу справа про паспорт, коли нас змушували заповнювати другу сторінку російською. У Законі прописано, що друга сторінка є на вибір громадянина. А, коли Віталій Захарченко був Міністром МВС ухвалив наказ про те, що друга сторінка має бути обов’язково російською, всупереч Закону. Я звернувся у міграційну службу, мовляв, заповніть, як каже Закон. Не захотіли. Я пішов в суд, виграв суд, міграційна подала апеляцію. Програвши апеляцію, державна міграційна служба України не маючи наміру видавати паспорт громадянину України українською мовою, подала касацію. Програла всі інстанції і аж тоді видала паспорт заповнений українською мовою. Аж тоді Кабмін затвердив новий зразок пластикового паспорту, який заповнений українською мовою і транслітерація латинкою. Невже в державі треба було задіювати стільки інституцій для того, щоб громадянину України в Україні видати паспорт українською мовою?

Сім кіл пекла треба пройти, щоб затвердити українську мову в українському документі. А тепер нам кажуть, що перепоною для введення української на телебаченні — "ковід", хвороба, пандемія...

Та в нас тридцять років була пандемія і ми не могли дублювати чи що?

Чітких меж в законопроекті немає, коли б мали запрацювати ці норми. Не раніше ніж за два місяці після завершення карантину...

Те, що пропонують у законопроекті 5554 є юридично не грамотно. Адже є процедура ухвалення законопроектів. Кожен законопроект повинен розглянути Комітет і тоді нормально включений після розгляду. Вдруге спробували включити його в порядок денний. Перший раз не вдалося, вдруге, на жаль, включили з допомогою деяких депутатів від фракції "Голос", хоча й вони кажуть, що це була помилка. Але пан В’ятрович виступав за хвилину перед голосуванням і наголошував, що не можна його включати. Фактично кожен їх голос вирішував результат. Там на один голос більше, ніж ця межа проходження. Тобто всі їх п’ять голосів були суттєвими. Без будь-якого одного голосу цей законопроект не потрапив би до порядку денного. На жаль, цей законопроект не один, який стосується скасування різних норм Закону. Там є ще законопроект 3717. Вони пробують навчати у вишах не українською мовою. Я наведу кількість іноземних студентів, котрі в нас навчаються. З Індії — 18 тисяч, там що російська державна? Марокко - вісім тисяч. Ми що будемо індусів чи марокканців навчати російською мовою, щоб вони поширювали російський світ? З десяти основних країн, звідки вчаться іноземні студенти немає натяку на російську мову. Для чого вони це пропихають? Невже ми хочемо поширювати російську мову?

Дай Бог, щоб законопроект 5554 не ухвалили. Якщо з 16 липня українські квоти на телебаченні запрацюють, це може стати стимулом, аби більше знімати українське кіно в Україні, українською мовою? Якщо не помиляюся, у такому випадку 90% має бути україномовного телебачення?

Ця норма стосується лише фільмів. Тобто фільми, які транслюються, повинні бути українською мовою. Якщо є творчий задум, до прикладу, негативні герої, котрі можуть суржиком спілкуватися чи російською мовою, їх потрібно титрувати. Тобто загалом 100% фільмів мають бути українською, крім суттєвого творчого задуму. Це не стосується програм, лише фільмів. Що буде? Слід прослідкувати за аналогією радіоефіру. В радіоефірі до запровадження мовних вимог, які спочатку були 15, 20, 25, а зараз 30% українською мовою повинно бути. До того, як запровадили такі квоти, лише три відсотки було українських пісень. Це означає, що лише три відсотки роялті за кожну пісню, яка по радіо звучала, оплачувалася україномовним співакам. Зараз принаймні 35% роялті йде, а це в десять разів більше. Виходить, що ми шляхом мовних вимог до радіо більш, ніж в десятеро краще фінансувати своїх співаків. Ми бачимо, що справді почали з’являтися багато нових співаків.

Чимало українських виконавців з’явилися протягом крайніх п’ять років...

Так. Протягом минулих п’яти років ми бачимо вибух українських пісень, україномовних співаків. Я сподіваюся, що теж саме буде щодо телебачення і фільмів на телебаченні. І україномовні фільми будуть підтримуватися фінансово, тому що є така вимога і вони будуть продукуватися. Зараз є вимога щодо програм, але там, якщо диктор говорить українською, інші можуть іншими мовами говорити, і вона зараховується до української. Тобто є нюанси, на жаль.

Тобто насправді ця норма, яка мала б запрацювати 16 липня стала б таким собі стимулятором?

Дуже сильним стимулятором. Ми зараз бачимо, що є дві третіх не україномовних серіалів, тобто українські серіали принаймні в тричі зможуть отримати більше фінансування. Це дуже великі кошти.

Які Ви бачите шляхи, аби заохотити українців сприймати український культурний продукт? Напевно про Захід не доречно говорити, але починаючи з Києва — ситуація плачевна.

Насправді проблема релевантна на Заході і на Сході. Нещодавно я був у Тернополі, зайшов у громадську вбиральню і там оголошення іноземною мовою російською. А це відбувається тому, що наш культурний контент у тому числі і телебачення дають іноземною мовою і часто ми починаємо жити в культурному середовищі не України, а Російської Федерації. Тому перехід фільмів на українську буде дуже стимулювати відмежування нас від культурного середовища Російської Федерації.

На завершення, які небезпеки можуть бути, якщо все таки законопроект 5554 народні депутати проголосують?

Глобально - ми ще на кілька років відкинемо творення нашої суверенної держави. А українське суспільство ще довгий час буде перебувати в матриці Російської Федерації.