Про це повідомила народна депутатка Наталія Піпа.
"Через конфлікт між Львівською територіальною громадою та адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України Митрополичі Сади під загрозою. Використання території Святоюрського комплексу під будь-яку забудову є злочином проти нашої національної історичної пам’яті. І цього не можна допустити", – зазначила Піпа.
Народний депутат Микола Княжицький називає бажання державного відомства Держспецзв'язку відсудити землю не лише злочином, а й аморальним вчинком проти культури, міста, народу.
"Ми ж говоримо не просто про львівську землю, ми говоримо про землю, яку колись вилучили в церкви. Митрополичі сади Андрея Шептицького – це пам’ятка ЮНЕСКО. Це не земля Держспецзв'язку, а земля міста, і місто там нічого не будує. Натомість Церква неодноразово говорила про відновлення історичної справедливості та декларувала бажання відновити цю частину Митрополичих садів і також відкрити для львів’ян", – наголосив Княжицький.
Читайте також: Хто і чому хоче відібрати в УГКЦ Митрополичі сади у Львові
У зверненні депутати вважають, що не може бути іншого використання території Митрополичих садів, крім як для потреб Церкви та облаштування парково- рекреаційної зони.
"Сподіваємося президент відреагує та допоможе встановити справедливість. Адже міська рада Львова передала ділянку Нижніх Митрополичих Садів у користування Львівської Архиєпархії УГКЦ ще у 2020 році. Після цього Держспецзв'язок подав до суду. Очевидно маючи намір ділянку повернути", – додала Наталія Піпа.
Святоюрський парк розташований на схилі Святоюрської гори. У 1772 році був обведений кам'яною загорожею. На початку 19 століття це був мальовничий парк із трьома терасами довкола митрополичого палацу. Приклад сакральних садів, якими оточувалися львівські монастирі та храми у минулому. 2015 року парк було відкрито для публічних відвідин.
Близько 1762–1771 років довкола митрополичого палацу було закладено декоративний сад на терасах, які утримували потужні підпірні стіни. Кожна з терас мала квіткове оздоблення. За аналогією з ватиканським Бельведером, зі східного боку було вісім квіткових партерів.
В ансамблі "Святоюрської барокової скелі" ніби відбивається символіка двох світів – матеріального і духовного – згідно з філософією Сковороди, казав краєзнавець Тарас Максим'юк: "З духовного, Божого храму і починається ансамбль кафедрального собору, а завершується величавим дійством мистецтва садів при митрополичих палатах, візуальний простір яких замикає панорама міста".
З ініціативи митрополита Андрея Шептицького тут висадили фруктовий сад, щоб роздавати фрукти дітям із бідних сімей. Сад зберігся і до сьогодні.