Хто і чому хоче відібрати в УГКЦ Митрополичі сади у Львові 

Нещодавно Господарський суд у Львівській області задоволив позов Держспецзв’язку до Львівської міськради та скасував рішення ради щодо передачі УГКЦ частини Митрополичих садів, які колись забрала радянська влада. ЛМР на це рішення подала апеляцію.

Який стосунок Держспецзв'язок має до Митрополичих садів

У радянські часи в нижній частині Митрополичих садів збудували радіолокаційні вишки, які глушили "Радіо Свободу" і "Голос Америки" та інші сигнали із Заходу. За часів незалежності ці передавачі перейшли на баланс Держспецзв’язку.

У 1990-х роках міська рада повернула Митрополичі сади у власність УГКЦ. Нижню частину садів міській владі не дозволили віддати, оскільки її вважали військовим об’єктом, саме через розташування вишок. Утім 2001 року передавачі знесли й відтоді Держспецзв’язок не здійснював господарювання на ділянці, вона перетворилася на закинуту місцину. Але навіть попри те, що вишок там уже немає, у відомстві вважають, що структура має право розпоряджатися цією землею.

Народний депутат Микола Княжицький називає бажання державного відомства Держспецзв'язку відсудити землю не лише аморальним, а й злочинним проти культури, міста, народу.

"Ми ж говоримо не просто про львівську землю, ми говоримо про землю, яку колись вилучили в церкви. Митрополичі сади Андрея Шептицького – це пам’ятка ЮНЕСКО. Це не земля Держспецзв'язку, а земля міста, і місто там нічого не будує. Натомість Церква неодноразово говорила про відновлення історичної справедливості та декларувала бажання відновити цю частину Митрополичих садів і також відкрити для львів’ян", – наголосив Княжицький.

Собор святого Юра – духовне серце Львова

У 2020 році міськрада ухвалила рішення остаточно повернути всі частини Митрополичих садів церкві. Утім держчиновники не захотіли відновлення історичної справедливості та розпочали судовий процес. 2021 року суд першої інстанції та апеляційний суд залишили рішення Львівської міськради в силі, однак вже після широкомасштабного вторгнення росіян у 2022 році касаційний суд скасував ці рішення і знову повернув справу до першої інстанції господарського суду, який і визнав передачу землі церкві незаконною.

Представники місцевої влади зверталися до президента та прем'єра, аби зупинити адміністрацію Держспецзв'язку у її діях. Міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що спільно з церквою будуть відстоювати історичну справедливість.

"Усі, хто приїжджає до Львова, знають церкву Юра і Митрополичі сади, ця земля для нас свята. Ми легітимно на сесії прийняли ухвалу і цю землю віддали церкві. І раптом Держспецзв'язок подає позов як правонаступник, заявляючи, що це земля їхня. Спершу я гадав, що це помилка. Але коли біля цього ласого шматка землі почали крутитися забудівельники, я обурився. Це ж духовне серце Львова. Тепер у суді будемо відстоювати нашу правду, спільну з церквою, бо це – земля митрополита Шептицького", – заявив Садовий.

                                                                                                                                                               Фото: Руслан Литвин

Відстоювати історичну справедливість вважає за необхідне і народний депутат Микола Княжицький. Сьогодні, коли окупанти нищать культурну спадщину в Одесі, на сході України на прифронтових територіях, особливо важливо зберегти історичні пам'ятки принаймні на заході країни.

"Для деяких людей історична цінність нашого міста не грає жодної ролі, а грають роль виключно бізнесові інтереси. Абсолютно ганебно використовувати війну для того, щоб нищити історичну спадщину. Має торжествувати історична правда. Оскільки це була церковна земля, оскільки УГКЦ робить надзвичайно багато, проводить у цих садах величезну кількість відкритих акцій, благодійних заходів, концертів, конференцій, зустрічей, то все церковне майно має бути повернуто церкві. Тим паче церкві, яка так багато зробила для розвитку української державності й українства загалом у Галичині", – додав парламентарій.

УГКЦ: Митрополичі сади – для всіх львів'ян 

Церковники УГКЦ мають на меті зробити в цьому місці все в такому вигляді, як це бачив меценат митрополит Андрей Шептицький. Саме в його часи вся територія садів функціонувала й була у загальному доступні для містян.

Керівник пресслужби Львівської єпархії УГКЦ отець Михайло Квасюк наголошує: продавати землі, які історично належать церкві, є певною мірою злочином. Натомість треба відновити історичну справедливість, як заповідав Шептицький.

"Зараз якраз встановлюється історична справедливість щодо повернення частини цієї землі Українській греко-католицькій церкві. Митрополит Андрей Шептицький був меценатом і багато коштів вкладав у культуру й мистецтво, церкву і людей, аби згодом ми мали певні плоди. Мистецькі та сакральні пам'ятки є у вільному доступі. Багато хто ними користується: культурні події відбуваються, благодійні заходи й концерти. Хочемо, щоб встановилась історична справедливість – це місце має бути відкрите для громади. Тим більше зараз, коли ми воюємо за наші землі й віддаємо за них життя", – пояснив отець Квасюк.

Забудова історичної та духовної пам'ятки

Зауважимо, зі Святоюрського пагорба відкривається панорамний вид на стару частину міста, а тому громадськість, політики та міські чиновники занепокоєні, що нижню частину Митрополичих садів хочуть привласнити з метою наживи під нове будівництво.

До слова, нині вже ексголову Держспецзв'язку Юрія Щиголя (власне це відомство і судиться за Митрополичі сади) НАБУ та САП підозрює у заволодінні понад 62 млн грн. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 21 січня 2024 року із можливістю внесення застави у розмірі 25 млн грн.

Слідство встановило, що 2020 року власники групи компаній у змові з керівництвом Держспецзв’язку розробили схему заволодіння бюджетними коштами, виділеними на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

Довідково

Святоюрський парк розташований на схилі Святоюрської гори. У 1772 році був обведений кам'яною загорожею. На початку 19 століття це був мальовничий парк із трьома терасами довкола митрополичого палацу. Приклад сакральних садів, якими оточувалися львівські монастирі та храми у минулому. 2015 року парк було відкрито для публічних відвідин.

Близько 1762–1771 років довкола митрополичого палацу було закладено декоративний сад на терасах, які утримували потужні підпірні стіни. Кожна з терас мала квіткове оздоблення. За аналогією з ватиканським Бельведером, зі східного боку було вісім квіткових партерів.

В ансамблі "Святоюрської барокової скелі" ніби відбивається символіка двох світів – матеріального і духовного – згідно з філософією Сковороди, казав краєзнавець Тарас Максим'юк: "З духовного, Божого храму і починається ансамбль кафедрального собору, а завершується величавим дійством мистецтва садів при митрополичих палатах, візуальний простір яких замикає панорама міста".

З ініціативи митрополита Андрея Шептицького тут висадили фруктовий сад, щоб роздавати фрукти дітям із бідних сімей. Сад зберігся і до сьогодні.