На Львівщині 2021 рік пропонують проголосити роком Григорія Кузневича 

Таке рішення сьогодні на засіданні прийняла постійна депутатська комісія з питань історико-культурної спадщини та туризму.

Про це інформує пресслужба ЛОР, передає "Еспресо.Захід".

Підготовлений проєкт рішення винесуть на розгляд сесії на найближчому засіданні обласної ради.

Ідея вшанування митця виникла з нагоди відзначення 150-річчя з дня його народження. Таким чином, депутати хочуть привернути увагу громадськості, дослідників до творчої постаті Григорія Кузневича, а також вони вважають, що це мотивуватиме до пошуку й збору фактів з біографії українського скульптора.

"Наша мета не розгортати великі заходи, а зайвий раз нагадати про українську спадщину за кордоном. Кузневич народився 150 років тому у селі Старе Брусно на Надсянні, там був великий український каменярський осередок і зразки бруснянської каменярки й досі знаходять на цій території. Український скульптор мав професійну освіту, навчався в європейських університетах, працював у майстернях відомих на той час майстрів. Є чимало скульптур, авторство яких приписують іншим митцям, але цілком можливо, що їх виготовив саме Кузневич," – пояснив голова депутатської комісії з питань історико-культурної спадщини та туризму Іван Щурко.

Довідково. Григорій Кузневич - відомий український скульптор, художник, майстер монументально-декоративної скульптури, один з найвидатніших галицьких класицистів, уродженець українського Надсяння. Народився 30 вересня 1871 року у селі Старому Брусні на Любачівщині. За підтримки Андрея Шептицького Кузневич отримав змогу навчатися в Римській академії мистецтв 1899—1902 роках. У 1907 році митець вирушив до США, працював у Нью-Йорку, Клівленді, Піттсбурзі.

Після Першої Світової війни Кузневич повернувся до Старого Брусна, там працював з кількома учнями-каменярами. А в 1947 році був виселений з рідного села в рамках операції "Вісла".

Роботи майстра прикрашали фасади залізничного вокзалу та музеїв у Львові, він розписував церкви в Галичині, створював ікони. Його скульптури отримували найвищі відзнаки на міжнародних конкурсах. Великий концертний зал Львівського музичного училища ім. С. Людкевича прикрашають створені ним погруддя Тараса Шевченка і Миколи Лисенка.

В 1950-х роках значну частину робіт майстра знищила радянська влада, тому не весь творчий спадок талановитого скульптора вдалося зберегти.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.