На Личаківському цвинтарі виявили поховання львів'ян, яких замордували червоноармійці

На Личаківському кладовищі у Львові виявили місця поховання львів'ян, вбитих червоноармійцями під час окупації Західної України у вересні 1939 року

Про це повідомили у Львівській обласній раді, передає "Еспресо.Захід". 

Серед поховань – могила директора Міських закладів електричних (МЗЕ) Станіслава Козловського, якого застрелив радянський офіцер 22 вересня 1939 року, у перший день окупації Львова.

Місце поховання стало відомим завдяки архівам Личаківського цвинтаря. Занедбану могилу очистили, відновили і встановили на ній новий пам’ятник авторства скульптора Андрія Дацка.

Фото: Львівська облрада

26 травня відбулося урочисте освячення пам'ятника. Про життя головного львівського енергетика, під час правління якого було збудовано будівлю електромереж у Львові (тепер Служба Безпеки України), дослідив Андрій Крижанівський написав у спеціальному виданні, надрукованому за підтримки "Львівобленерго". Львівські енергетики також облаштували могилу Станіслава Козловського.

"Директора застрелили на електростанції. Під'їхав "бобик", з якого вийшов радянський офіцер і зайшов на електростанцію, – розповів Андрій Крижанівський. – Львів в той час бомбардували німці і багато кабелів вийшло з ладу. Козловський не цурався роботи, тому одягнув на костюм халат і працював. Червоноармієць запитав: "Гдє дірєктор?". Йому відповіли – ось він. "Тот, в халатє?", – уточнив військовий. Почувши підтвердження, витягнув пістолет і застрелив Козловського. Потім зняв годинник, забрав гроші і документи, а тіло залишив".

Про докладні обставини загибелі Станіслава Козловського стало відомо від працівника обленерго, львів'янина Казимира Пачковського, дід якого, Юзеф Пачковський, був свідком цих подій. Подбати про поховання було нікому, оскільки дружину Станіслава Козловського вивезли на Сибір, звідки згодом вона змогла виїхати до Лондона.

Поряд з похованням Козловського дослідили й інші могили жертв червоного терору вересня 1939 року. Відшукали також поховання жертв тюрми на Лонцького і поховання містян, які загинули від нацистських бомбардувань.