На Івано-Франківщині попрощалися із легендарним сотенним УПА Мирославом Симчичем

Про це повідомляє "Еспресо.Захід".

Сьогодні, 20 січня, у Коломиї на Івано-Франківщині попрощалися із легендарним сотенним УПА Мирославом Симчичем на псевдо Кривоніс. Тут зібралися сотні людей, котрі прийшли вшанувати пам'ять легендарного чоловіка.

За словами голови братства ОУН – УПА Богдана Боровича, Мирослав Симчич прожив героїчне життя і був прикладом для боротьби.

"Один етюд з його життя. Він з дружиною познайомився в Сибіру. Вона приїхала в Запоріжжя, а він ще був там, – розповідає Богдан Борович. – Раїса захотіла виписати метрику на народження сина. Але не радянська система не захотіла. І тоді знайшла через кого передати записку, що не дають метрику. І Симчич погрозу написав у Верховну Раду, мовляв, я тут в Сибіру, але весь світ буде знати, що ви не даєте метрику. І її виписали. Він боровся до кінця".

Мирослав Симчич прославився своїм легендарним боєм за Космач у січні 1945 року, коли разом зі своїми побратимами з Березівської сотні, в якій воювали понад 200 упівців, знищив каральний полк НКВС, що налічував понад 400 осіб. Попрощатися із легендою прийшли повстанці, військові, народні депутати, громадські активісти та місцеві.

"Це людина, яку все своє життя присвятила Україні, – каже історик, народний депутат України Володимир В'ятрович. – Попри цей складний шлях, він не ламався, не прогинався, він з тих, хто не міняв своєї думки. І навіть після проголошення незалежності України у деяких можновладців були спроби скористатися його іменем, їм це не вдавалося. Однаково стійкий був до того, щоб його зламати і причарувати, підкупити пільгами. Він не мінявся. Цей стержень, який був в нього варто наслідувати".

Мирослав Симчич був прикладом для сучасних українських військових.

"Дякуючи йому ми Збройні сили, а не повстанці, – зауважив начальник відділення цивільно-військового співробітництва ОК Захід Андрій Рисюк. – Завдяки їхньому подвигу ми зараз друга армія у світі та незалежна країна. Сьогодні це шана тій людині, яка є прикладом для кожного захисника України. Що стосується військової звитяги, то підрозділом, який був в декілька разів меншим, він знищив підрозділ, який був у декілька разів більшим. Люди провели в засідці дуже великий термін, вони лежали доти, доки їх не накриє снігом. І вони взагалі були не помітні. Боєприпасів було настільки мало, що кожен постріл клали на ураження. Цю операцію вивчають у підручниках. Тому для майбутніх поколінь саме приклад звитяги військового колективу – це зразок".

За свою діяльність Мирослав Симчич був засуджений. Загалом у радянських тюрмах чоловік провів понад тридцять років.

• Сотенний Української повстанської армії Мирослав Симчич помер 18 січня. Його поховали на кладовищі Монастирок у Коломиї.