Про це повідомляють на сторінці 2 Галицької бригади Національної гвардії України, передає "Еспресо.Захід"
"Моє життя змінилось у 2014 році, коли почалась війна. Я просто мусив бути поруч зі своїми земляками, підтримувати їх і допомагати. Коли у військовослужбовця у руках зброя, то це змінює його світосприйняття. Я вважав, що священник мусить бути в зоні бойових дій для того, щоб нагадувати, що військові повинні залишатися людьми. Саме під час подорожей на схід України я зрозумів, що не можу бути просто священником. Моє покликання – капеланство", – розповідає отець Іван Хміль.
З 2015 року отець Іван регулярно відвідує зони бойових дій, привозить військовим гуманітарну допомогу, підтримує їх духовно і матеріально. У 2015 році Глава Української греко-католицької церкви Блаженнійший Святослав, нагородив його "Хрестом військового капелана".
"У серпні 2015 року я був під Маріуполем разом з добровольчими батальйонами. Лише через кілька місяців повернувся на парафію. Відтоді я почав тісно співпрацювати з добробатами. Ми збирали необхідне й відправляли їм. Увійшов у склад департаменту військового капеланства, де брав участь у тренінгах, відвідував різні військові частини, проводив молитви й бесідия", – ділиться спогадами священник.
У 2018 році отець Іван Хміль приєднався до лав Національної гвардії України.
"Це вже був інший бік капеланства – я почав їздити на ротації з військовими. Перша моя поїздка була з психологом нашої бригади, відтоді ми працюємо в тандемі. Я тоді побачив, наскільки важливою є співпраця капелана з психологом. Людина складається з тіла, душі й духу. Психолог працює над душевним станом, священник над здоровим станом духу, а лікар має справу із фізичним здоров’ям", – розмірковує отець.
Окрім капеланства, отець Іван має активну життєву позицію й займається волонтерською діяльністю. Священник вважає, що капеланство й волонтерство дуже схожі.
"Волонтерство присутнє у кожній парафії й кожній церкві, адже служіння Богу відбувається через служіння людям. З самого початку війни ми спільно з парафіями у Рівному й Здолбунові шукали амуніцію, ліки й речі першої необхідності та відвозили все це на передову. Відправляючись на ротацію, я завжди і по максимуму збираю все необхідне", – розповідає отець Іван.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.