Про це у коментарі для "Еспресо.Захід" розповів Микола Рябика, виконавчий директор громадської організації "Плато".
Він пояснює, що причина частих буревіїв - це кліматичні зміни. Наслідками цього лиха є понаднормові опади, спека, буревії і підтоплення.
"Якщо говорити про Львів, то тут питання в тому, що упродовж декількох останніх років ситуація з буревіями підтопленнями вже починає ставати буденністю, до цього треба відповідно готуватись.
До прикладу, є проблеми з водою. Біодренажні системи (дощові траншеї, дощові садки, парки, де накопичується ця вода) дозволяє поглинати воду більше, ніж просто забруковані поверхні.
Стосовно спеки, то тут вихід простіший – насаджування дерев, зелених стін та зелених дахів. Так місто легше адаптується до спеки. Вони не вирішать проблем, лише мінімізують їх, – вирішення треба прописати в плані", – розповідає еколог.
Один з найважливіших чинників в адаптації до кліматичних змін – чіткі рішення у секторі містобудування: як забудовувати певні території, якщо вони є геологічно нестабільними, визначати, чи є загроза підтоплення будівель.
"У Львові проблему чітко бачимо на Торф'яній. Там колектори звужуються, тобто вони різного діаметру. Відповідно – вода не встигає стікати. Тому виходить назовні, де все залито бетоном і побудовані будинки".
Еколог радить в таких місцях взагалі не зводити новобудов.
"Важливим елементом є інформування населення. Реагування має бути не так, як в нас, – вже після природних катаклізмів. У Польщі діє система сповіщення. Скажімо, в Ґданську вже три роки на мобільні телефони людям приходять повідомлення про те, що буде стихійне метеорологічне явище. Ідея така, щоби люди були люди поінформованими, мали певні інструкції, як діяти в певній негоді – де заховати автомобіль, куди його краще не ставити, що зробити з майном, де заховатись", – кажуть в громадській організації.
Читайте також: Буревій у Львові: чому виникають катаклізми і чи можна їм зарадити
Активісти радять особливу увагу приділити транспорту, зокрема, алгоритму дій на випадок зупинки транспорту.
"Можливо, місту варто продумати і закупити спецтранспорт для перевезення людей у разі несприятливих кліматичних умов – човни, скажімо. Як от на Сахарова – по-іншому неможливо подолати цю ділянку".
Громадська організація "ПЛАТО" пропонує створити кліматичну структуру в місті, яка реагуватиме на перспективу катаклізмів, інформуватиме про них громадськість.
"Різке підняття температури, сильні опади, потім знову різке збільшення температури, малосніжні зими – все буде коливатись. Ситуацію ми не змінимо ні за місяць, ні за рік – на це треба десятиліття, тому мусимо пристосовуватись", – підсумував Рябика.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.