Нещодавно в соцмережах було опубліковано лист, датований минулим роком, в якому Хустська єпархія УПЦ МП погодила перехід громади в румунський патріархат. Релігієзнавці і громадські активісти кажуть, що головна мета такого кроку – зламати усталений канонічний порядок у Вселенському православ'ї. Ретельну роботу в цьому напрямі веде російська ФСБ та московська патріархія.
"Еспресо.Захід" поговорив зі священником ПЦУ отцем Романом Грищуком з Буковини, де, власне, живе найбільше етнічних румунів, і запитав, чим може загрожувати масовий перехід парафій до Румунської православної церкви.
Отче Романе, яка ситуація з румунськими парафіями на території Буковини?
Етнічних румунів на Буковині доволі багато, близько ста тисяч. Щоправда, на території Румунії етнічних українців не менше, але для них там збережені дуже вузькі права. У церковному контексті для них є так званий український вікаріат у складі Румунської православної церкви. Вони можуть мати свого благочинного священника, який очолює український вікаріат, але свого єпископа не мають права мати.
Чому важливо його мати, що саме це змінило б?
Важливо, щоб на території однієї з держав з нацменшинами ситуація розвивалася так, як і на території іншої. Я маю на увазі, що, за аналогією Румунії, мала б бути ідентична ситуація в Україні. Коли в Україні є велика православна церква і є нацменшина, то вона має право мати свій вікаріат, свою мову богослужіння, свій календар, якщо вона живе за іншим, і свої обрядові особливості. Але, оскільки вони проживають на території України, межами Томоса визнано, що тут має діяти лише Православна церква України. Усі інші православні нацменшини мають право дотримуватись своїх особливостей, але входити у склад ПЦУ.
Але чи передбачає статут та інші документи можливість нацменшинам дотримуватися власних традицій у складі ПЦУ?
Православна церква України створила для румуномовних парафій всі умови. Створений румунський вікаріат у складі ПЦУ, куди можуть входити парафії зі своїми священниками. Відповідно – зберігати традиції, але не підпорядковуватися московському патріархату, як сьогодні, а бути складовою частиною ПЦУ. Обговорили це питання з митрополитом Епіфанієм з моєї ініціативи, й це було погоджено, аби румунські парафи розуміли, що чекаємо їх і ніхто не планує нікого притискати чи тому подібне.
А як виходить насправді?
Румуномовні священники на румуномовних парафіях Буковини займають дуже жорстку і здебільшого антиукраїнську позицію. Вони публічно закликали й обманювали, що при приході ПЦУ їх змусять відмовитися від румунської мови, натомість скажуть молитись українською.
Тобто були маніпуляції?
Вони й тепер так маніпулюють. Зрозумійте, що румунські парафії доволі закриті. Мають власні свята, традиції. Для них усе, що "батюшка сказав", – святе, яке навіть не можна піддавати найменшій критиці чи аналізу.
Як і в московському патріархаті?
Фактично вони всі московського патріархату. Найбільша абсурдність ситуації, що їм усім, як і нам, пасувало б відстоювати європейські цінності. Вони б мали бачити й Україну, й ПЦУ в сім'ї цивілізованих церков. Але тут ще діє синдром великої Румунії.
Чим це загрожує Україні?
Україна вже давно від цього потерпає. У мене є аналіз річної давності, з нашої Глибокої воювало 500 хлопців, а зі співрозмірних Боянів – усього 5. Їх майже не зачіпають військкомати й порівняно невеликий відсоток призивають на фронт. На жаль, від багатьох румунів я чув слова, мовляв, "це не наша війна, що вона нам дала".
Займаюся ще завезенням позашляховиків для ЗСУ і часто натрапляю на те, що чимало румунів не надто дружньо ставляться до України й потреб української армії. Краще в Румунії не казати, що ти береш авто для ЗСУ, бо це не фактор до стимулу, а швидше навпаки. От нещодавно ми їхали в Румунію, мали взяти 4 автомобілі. А взяли тільки один, бо щодо решти нас обманули. Проїхали понад 200 кілометрів, а коли вже були на місці, вони повідомили нам, що українцям машини не продадуть.
Я наголошу, що це не позиція всіх румунів, а швидше винятки. Але в самій Румунії є точно відсотків 20 румунів, які не сприймають нашої війни. Ще інший румун якось мені казав, що в нас Америка воює, а в них через це підняли ціни на продукти.
Їм теж у голову вкладають певну вибіркову інформацію?
Власне, я намагаюсь їм пояснити, що це наші хлопці воюють, а не бійці з Америки чи Африки. Запитую, а звідки ж така інформація в них? А він мені у відповідь: "Шо ви, до церкви не ходите?".
Усі румуномовні священники, які тут, на Буковині, правлять, навчалися в Бухаресті, Сучаві, їздять туди в храми. Раніше їздили по гуманітарну допомогу (куди вона потрапляла, невідомо, кажуть, що воїнам і біженцям), але там у храмах вони розповідали, що держава тут дуже утискає українську церкву (а вони подають себе як українська церква). Кажуть, що вони "гонімі", а "власть - сатанинська і безбожна".
Риторика московського патріархату…
Так. Духовним лідером румунського сепаратизму тут є Лонгин з Банченського монастиря. Пригадуєте його заяви в суді, коли він попросив перекладача на румунську? Із судового засідання тоді, власне, робили картинку для російського й румунського глядача про те. що "ми тут гонімі". "Стреляйтє в дєтєй наших" і т.д. – ця картинка для них.
Це не можна сприймати байдуже, бо ми це можемо сприймати по-одному, а для європейців ці кадри вразливі. Навіть коли на Павла Лебедя вдягали браслети, на румунському телебаченні я бачив, що на цю новину наклали траурні церковні піснеспіви й постійні заклики про молитву за монахів в Україні, бо там "гониме православ'я". Звичайно, це не лише не відображає реальну картину, а ще й дуже шкідливо впливає на європейців і налаштовує їх проти України чи допомоги українській армії.
Але водночас є і багато хороших румунів, які щиро й радо нам допомагають.
Читайте також: Хто такий Лонгин, митрополит УПЦ московського патріархату, якого судять за розпалювання релігійної ворожнечі
Навіщо і кому потрібна така спекуляція і підміна понять щодо церковного питання в Україні?
Це винятково московський інтерес і московські гроші. Вони над цим іміджем "гонімих" працюють. Це, безумовно, шкодить Україні. Цей рух є свідомим і підтримується їхніми націоналістами.
Так виходить, що українці, вирвавшись із тенет "русского міра", потрапляють у схожу ситуацію там, бо там теж у всіх спільний ворог – український націоналізм. Пригадуєте, як колись казав Жиріновський п'яний, мовляв, нам усієї України не треба, нехай собі Угорщина забере Закарпаття, Буковину – Румунія, Польща – Галіцію, а ми – решту. Тобто принцип акули, яка не може сама всього подужати і йде на змову з іншими. На жаль, цей принцип працює.
Чи календарна реформа змінила щось у міжконфесійних стосунках на Буковині?
Люди між собою почали говорити, що Православна церква України перейшла на новоюліанський календар і деякі парафіяни теж хотіли перейти. Але румуни давно моляться за юліанським календарем. А тут, на Буковині, весь Герцаївський район уже багато десятків років молиться за новоюліанським календарем. Хоч совіти окупували в 1940-х роках цю частину Буковини, але календар лишився новоюліанським. Так от, представники РПЦ в Україні залюбки їздять до румунських громад на всі свята за новоюліанським календарем. А потім своїм вірянам розповідають, що новоюліанський календар – це зрада.
На Закарпатті, скажімо, велика угорська громада. Яка там ситуація з православ'ям і переходами?
Минулого року Хустська єпархія московського патріархату надала дозвіл парафіям, які хочуть перейти в Румунську православну церкву. Ці всі розгойдування човна покликані якраз донести меседж румунам в Україні, що їх тут не люблять і не приймають.
Просто Росія зрозуміла, що Україну повністю не захопить, то вирішили хоча б порушити наявний стан речей або ж просто створити проблеми Константинополю з румунським патріархом через ці парафії. Це – один із засобів, які сприяють агресорам у цій війні.
Їх влаштовує дестабілізація і відірвання частини українців у нинішній ситуації.
Пересічні українці можуть цьому зарадити?
Насправді можуть, але це складно. У нас немає румунських телеканалів проукраїнського спрямування. В основному тут доступне лише румунське телебачення, румунське радіо ловить аж до Коломиї. Українське радіо погано ловить у цих прикордонних районах. Але ще гірше – паспорти. Як росіяни на тимчасово-окупованих територіях роздають російські паспорти, так тут румуни. Пів Буковини має румунські паспорти.