Професійне свято заснували 1997 року з ініціативи Спілки пасічників. Відтоді справжні фахівці і любителі-початківці охоче приймають вітання у серпні.
"Бджіл боятися – пасічником не працювати. Вони точно не вкусять, можуть лише вжалити", – жартує у розмові з журналісткою "Еспресо.Захід" Андрій Лалак, власник пасіки "Медовий блюз" у селі Луб’яна під Львовом. Вже кілька років він також 19 серпня відзначає День пасічника. А став бджолярем випадково. Спочатку у нього з’явилося приміщення занедбаної ферми і що з ним робити далі, не знав. Та якось надумав поставити вулик і вивчати бджолярну справу. Але вирішити – це ще не зробити. Знань та досвіду не було. Довелося звернутися до пасічника – свого вуйка. Той порадив придбати принаймні 4 - 5 вуликів, та дав книги про бджільництво. Відтоді і почав Андрій Михайлович Лалак свою мандрівку в дивовижний світ життя бджолиної сім’ї.
Чому взялися за бджолярну справу?
Я дуже люблю мед, тому і вирішив, що було б добре мати свій, свіжий та справжній. Але які в нас усіх знання про пасіку? Дуже поверхневі. Якби знав скільки вона потребує знань та зусиль, то може ніколи б не починав. Сподівався, що все робитиме вуйко, а я просто допомагатиму. Але не так сталося, як гадалося. У нього вистачало своєї роботи, а часу на мене – ні. Тоді взяв до рук книги, які він мені дав, та почав їх знову читати. Але вже не по діагоналі, а вдумливо та уважно. Навіть не здогадувався, що так може бути цікаво. Пасіка – це не просто мед і бджоли, а ціла наука. Догляд, інвентар, розміщення вуликів, зимування, хвороби, рамки, вощина… Я зіткнувся з речами, про існування яких навіть не здогадувався. Але чим більше дізнавався, тим більше закохувався. Є багато моментів, які можна пізнати, відчути лише на пасіці. Приміром, коли відкриваєш вулик і бачиш бджіл, рамки з медом. То неймовірні емоції, а який п’янкий медовий аромат… Словами передати важко! А ще дуже вразило те, як організоване життя бджолиної сім’ї. Наскільки в них все чітко та мудро продумано. Якби люди так само злагоджено та якісно виконували свою роботу, то ми б досягли небачених висот.
А як з’явилася ідея проводити екскурсії?
Я з таким захопленням та задоволенням дізнавався про життя бджіл. То подумав, що іншим теж буде цікаво. Роботи додалося, бо хотілося щоб той, хто приїде на пасіку, з приємністю провів час на природі. Облаштували територію кемпінгу, встановили альтанки, літні будиночки, місця для відпочинку дорослих і дітей. Збільшили саму пасіку, докупили вуликів, а ще зробили вулики-лежаки для апітерапії – сну на вуликах. Внизу такого міні-будиночка справжні вулики з бджолами, а зверху облаштоване місце для сну. Є прозорі дверцята. Лягаєш собі, закриваєшся та насолоджуєшся спокоєм, ароматом від вулика та ледь чутним гудінням бджіл. А ще в нас є вулики з прозорими стінками, та вулики зі встановленими відеокамерами. Можна сидіти у приміщенні, пити каву з медом та дивитися, що нового відбувається в житті мешканців вулика. А там завжди цікаво, бджоли постійно працюють, метушаться, бувають справжні бійки, виганяють чужих. Екскурсії на пасіку однаково подобаються і дорослим, і дітям, але розповідаємо по-різному, зважаючи на вік.
Чи змінилося Ваше життя після того, як стали пасічником?
Дуже! В мене навіть нове хобі з’явилося – колекціонування меду з різних країн світу. Маю близько 40 експонатів, по одному екземпляру з країни. Цей мед не продаю і нікого ним не пригощаю. Сам пробую, де гостюю, а тут поповнюю колекцію. Часто запитують, який найсмачніший, а я навіть не знаю. Кажуть, що найсмачніший у Непалі. Я був в цій далекій країні, але не спробував, і не привіз, тепер жалкую. Особисто мені дуже засмакував мед з Албанії, але наш пасічник розкритикував його.
З появою пасіки в моєму житті зросла кількість друзів та цікавих знайомств. Про наш кемпінг вже знають в різних країнах світу, приїжджають закордонні гості. Як правило, вони дуже відкриті і охоче спілкуються. Відпочинком на природі та пасікою сільських жителів важко здивувати, тому екскурсія на пасіку та відпочинок на природі більше подобається жителям Львова.
День пасічника відзначаєте?
Звісно! Вважаю його своїм святом, тому радо приймаю вітання. Буду друзів медовою настоянкою частувати. До речі, ми з сім’єю самі виготовляємо її за старовинними рецептами. Тож вітаю усіх пасічників України зі святом і бажаю їм міцного здоров’я, радості та натхнення від роботи, і солодкого та щасливого життя!
Фото: Таміла Гончаренко
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.