Майже 140 років тому у Львові з’явилася україномовна газета "Діло", а в Чернівцях – "Буковина"

"Еспресо.Захід" розповість про важливість цих двох періодичних видань для розвитку українських ідей у західній Україні.

"Діло" – Фейсбук й Тіндер тодішніх львів’ян, де вони знайомилися і щодня дізнавалися новини  

Фото: соцмережі

Тож, "Діло" — провідний часопис Галичини, її перший, найстаріший і впродовж багатьох років єдиний український щоденник. Виходив у 1880–1939 роках у Львові з періодичністю двічі на тиждень у 1880–1882 роках, тричі на тиждень у 1883–1887 роках, та щоденно з 1888 року. Газета інформувала мешканців Львова про події в місті та регіоні. Більше того, у щоденнику люди писали найрізноманітніші оголошення, зокрема, сваталися. Тому ця газета була для містян, як сучасні Фейсбук, Телеграм, Твітер, Тіндер.

До 1914 року газету редагували відомий український громадський діяч та видавець Володимир Барвінський, адвокат Антін Горбачевський, журналіст Іван Белей та інші. Цікаво, що у 1881–1906 роках при "Ділі" виходила "Бібліотека найзнаменитіших повістей" (загалом 74 томи); у 1936–1939 — "Бібліотека "Діла" (48 томів).

Важливо, що з часу своєї появи цей щоденник відстоював ідеологію народовецької партії, з 1886 — товариства "Народна Рада", з 1899 — Української Національно-Демократичної Партії, пізніше Української Народної Трудової Партії, з 1925 — УНДО (Українського національно-демократичного об'єднання – найбільша українська партія у Польській республіці). Хоч газету асоціювали зі згаданими партіями, але вона не раз виступала з критикою партійного керівництва, тобто на той час це була якісна журналістика.

Фото: Вікіпедія

З початком російської окупації західної України (21 серпня 1914) всі українські часописи Львова були закриті. Останній номер "Діла" у Львові вийшов 23 серпня 1914 року. Опісля часопис друкували у Відні аж до повернення редакції до Львова у червні 1915 року.

29 листопада 1918 року за письмовим розпорядженням польського генерала Тадеуша Розвадовського було вирішено: газету закрити, редакторів притримати до подальшого розпорядження, друкарські черенки забрати на користь польських військ, а машини демонтувати. Випуск газети ненадовго відновили 1 вересня 1922 року. З кінця жовтня того ж року заарештовано головного редактора Федя Федорціва та його заступників і найближчих співробітників — Михайла Струтинського, Миколу Голубця, Романа Голіяна та інших. Часопис відновлено знову 3 вересня 1923 року.

На початку 1920-х через цензурні переслідування польською владою видання часто змінювало назву: "Громадська думка", "Українська думка", "Український вістник", "Громадський вістник", "Свобода".

З 1914 року газету редагували: Василь Панейко і Федь Федорців, Дмитро Левицький, Ольга Кузьмович, Василь Мудрий. До закриття газети радянською владою, останній номер вийшов 15 вересня 1939 року.

Для істориків, соціологів та інших науковців, що вивчають суспільство Галичини на межі 19 і 20 століть – архіві цієї газети є неоцінним джерелом для розуміння тодішнього стану справ у Львові та регіоні.

"Буковина" відіграла суттєву роль у формуванні національної та культурної ідентичності українців Буковини

Фото: соцмережі

Газета "Буковина" – є чи не найважливішим виданням україномовних буковинців на межі 19 і 20 століть. Вона має цікаву історію. Виходила в Чернівцях: 1885–1892 двічі на місяць; 1892–1895 раз на тиждень; 1896–1898 щоденно; 1898–1910 тричі на тиждень; 1910–1912 не виходила; 1913–1914 тричі на тиждень під назвою "Нова Буковина"; 1915–1917 раз на тиждень, виходила у Відні, 1918 — у Чернівцях.

У 1895—1909 раз на тиждень виходив літературно-науковий додаток "Неділя" і два збірники "Зерна". Першим головним редактором газети (між 1885—1887 роками) був відомий письменник Юрій Федькович . Після нього: Сильвестер Дашкевич, Осип Маковей (в якого була закохана Ольга Кобилянська, Лев Турбацький, Лев Когут, Ярослав Веселовський, Остап Луцький, Омелян Попович, Василь Щурат, В. Федорович, Є. Шушковський, М. Спикул та інші. Серед інших письменників, у газеті друкувалися Борис Грінченко, Леся Українка. Були опубліковані її вірш "Квіти" (28 березня 1891), "Писателі-русини на Буковині" (14, 16, 19 квітня 1900).

Загалом газета "Буковина" відіграла важливу роль у піднесенні національно-культурної свідомості буковинців, утвердженні ідеї соборності України та її державності, виступала проти румунських, зокрема клерикальних асиміляторів, містила багато цінних матеріалів з історії Буковини і збройної боротьби за Українську державу.

• Нагадаємо, українці відзначають 115-й день народження Степана Бандери