Львівську "Дзиґу" захопили "Амазонки" Євгена Равського

Про це інформує "Еспресо.Захід".

З виставки живопису великого шанувальника європейського Ренесансу та Бароко, львівського художника Євгена Равського, який сьогодні захищає Україну зі зброєю у руках, відновила свою роботу  після повномасштабного вторгнення Росії в Україну львівська галерея "Дзиґа". Експозицію склали твори із серії "Амазонки", започаткованої художником ще в 1990-х роках і яка неповний рік тому експонувалася у межах великої ретроспективної виставки творчості Євгена Равського у Львівській національній галереї мистецтв імені Б. Возницького. Однак у сучасних умовах  зазвучала  геть інакше

Як поділився в кулуарах думками  куратор "Дзиґи" Влодко Кауфман, після першого стресу тут довго думали, з чого почати. 

"Оцей період усвідомлення ситуації мав прийти, мав той перший шквал емоцій влягтися, – каже Влодко Кауфман. – Бо кожен художник по-різному реагує на ситуацію війни: хтось заховався в мушлю, інший пішов в армію, ще іншого "пре" і він малює не перестаючи, а хтось посилає все услід за "русскім корабльом". Отож  ми думали, як запускатися у форматі, який – в силу обставин – неможливо спрогнозувати на завтра, а тим більше не післязавтра, бо ніхто не знає, що станеться уже за якусь годину. Назвалися артфронтом і стартували. Адже культура – така річ, що має бути присутньою  навіть в  екстремальних умовах. І людина в цих умовах не повинна здичавіти, а в будь-якій війні до цього – один крок.Отож культура весь час має бути поруч: вона надихає, заспокоює, робить щось таке, що людина залишається людиною".

А на відкритті виставки  Влодко Кауфман наголосив: виставлятимуться не тільки нові мистецькі проєкти, а й ті, котрі в нових реаліях мають цілком інше звучання.

"На виставці творів Євгена Равського поєднані різні роботи: як виконані у минулому, так і актуальні праці, які опрацьовують міфи: античні, біблійні й сучасні. – акцентує про художника мистецтвознавець Богдан Шумилович. –  Кожний образ, хоч і взорувався на реальній моделі, усе ж показує певні емоційні стани, тому перед нами не портрети, а радше алегорії чи метафори ... Тож "розп’яття" тут не зазіхає на християнське трактування, це радше образ жертви, як і "пієта". Це конвенційний сюжет, який опирається на традиційну іконографію, але має іншу ціль. 

Не випадково тут фігурують жінки як втілення емоційності, бодай з чоловічої перспективи. В історичному міфі жінка виступає амбівалентною істотою – вона і бажана, і небезпечна, і слабка і всесильна одночасно. Тож картини Равського запитують, а ким є жінка? Ким є герой? Ким є людина?... В них скупа візуальна мова, лише лінія і форма, дерева і шахти, знаки і запитання… Про них не треба говорити, на них треба дивитися і думати".

Фото Ярини Коваль

• Нагадаємо, в галереї "Iconart" відкрили виставку "Дорога" Остапа Лозинського.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.